вівторок, 29 грудня 2009 р.

Ролик про поїздку до Чорнобиля

Нарешті знайшов трохи часу, аби змонтувати таке-сяке відео із набраних в Зоні відчуження матеріалів. Беремо поп-корн і дивимось :)

понеділок, 21 грудня 2009 р.

ЯК Я БУВ В ЧОРНОБИЛІ

Всесвітньо відомий журнал «Форбс» нещодавно оголосив перелік найекзотичніших туристичних маршрутів у світі. На першій сходинці у цьому списку - Україна, а точніше 30-кілометрова зона відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Чому це похмуре місце користується такою популярністю? У пошуках відповіді я відвідав міста Чорнобиль і Прип’ять, а також саму атомку і 4-ий енергоблок, який вибухнув у далекому 1986 році.

вівторок, 8 грудня 2009 р.

ЧИМ БИ ЩЕ «БІГМОРДУ» ПРИКРАСИТИ?

Артем Біденко, голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України вважає, що нові агітаційні плакати кандидатів у президенти оригінальністю не відрізняються. Не варто чекати одкровень в їхньому піарі й у майбутньому.

Артем сумнівається, що у візуальному плані ми побачимо на плакатах щось нове. Креатив вичерпано. Все, що могли, кандидати вже придумали. Тому розробляють старі теми, додають якісь слова і фрази – не більше того.

Швидше за все, зусилля штабів зосередяться на розробці чорного піару і пошуку компроматів. Вибори-2010 украй негативні. Загальна ж біда всіх агітплакатів, на думку Біденка, – відсутність конкретики з передвиборної програми і лише порожні фрази.

З ЯНУКОВИЧА РОБЛЯТЬ «СВОГО ПАРУБКА»

ТИМОШЕНКО ПРОДОВЖУЄ ЕКСПЛУАТУВАТИ «ВОНУ»

ЮЩЕНКО БОЇТЬСЯ ПОКАЗУВАТИ ОБЛИЧЧЯ

ЯЦЕНЮКУ ЧАС ПОСМІХАТИСЯ

ТІГІПКО ПІДОЗРІЛО СХОЖИЙ НА ЯНУКОВИЧА

ЛИТВИН ЗАНАДТО ПОЖОВТІВ

Детальніше на блозі Вибори Президента України:АГІТАЦІЙНІ БІЛБОРДИ У М.КИЄВІ - 2010р.

середа, 2 грудня 2009 р.

ЯК ЗДОБУТИ АВТО ЗА 5 ГРИВЕНЬ, або Куди дивляться охоронці автостоянок?

Залишаючи автомобіль на стоянці, я хочу бути впевнений, що, повернувшись, побачу його там, де залишив. Реальність цілком логічного бажання кожного водія, який платить гроші за те, аби приглянули за його «тачкою», доводиться брати під сумнів. Адже виявилося, що чи не будь-яке авто можна вигнати зі стоянки... давши на «лапу» охоронцю.

Працівники Державтоінспекції Рівного перевірили, чи безпечно залишати автомобіль на стоянці та наскільки легко викрасти звідти чужий транспортний засіб. Водій залишав свій автомобіль на паркінгу попереджуючи охоронця, що забере через 2-3 години. Аби той приглянув за автівкою, давали певну суму грошей. На більшості з перевірених стоянок охоронець навіть не записував автомобіль у реєстраційну книгу. Через годину вже зовсім інша людина заходила на територію автостоянки і безперешкодно виїжджала з неї на тому ж авто. При цьому не показуючи охоронцеві жодних документів на право керування цим авто, і не розписавшись у журналі збереження та виїзду транспортних засобів із території стоянки (як же це зробиш, якщо відомості про автомобіль при його паркуванні не вносилися). От і виходить - поставив авто, а потім шукай вітру в полі.

Безпосередній учасник експерименту, інспектор СЗГ УДАІ УМВС України в Рівненській області Руслан Панасюк розповів журналістові «ЛЗ», що під час перевірки обійшли три стоянки, а сам експеримент знімали на відео.

субота, 28 листопада 2009 р.

Час минає, а про нього не забувають. Про короткометражний фільм "Друзья понарошку" зняли сюжет на місцевому ТБ

Короткометражку ми зняли в 2008-му. Фільм про важливість справжньої дружби.
Про фільм (офіційний витяг):
Друг убил друга в землю закопал и надпись написал. Столь «феерическую» кульминацию дружественных отношений еще лет эдак тридцать тому назад могли вообразить себе лишь самые очумелые головорезы. Хотя чего душей кривить: времена благородных рыцарей, великодушных дворян и высоких аристократов канули в Лету в одночасье с человеческой совестью. Воспитанные на второсортном продукте Голливуда, современные тинэйджеры давно позабыли о законах чести и доблести, которые безукоризненно претворяли в жизнь наши предки. Свои проблемы сегодня свойственно решать не публично на справедливой дуэли в окружении секундантов и лекаря, а тайком в подворотне, руками наемного убийцы.

вівторок, 3 листопада 2009 р.

Чудо-Кнопка :)

free counters

вівторок, 27 жовтня 2009 р.

НОВА ПРИСТАНЬ ІГРОВОГО БІЗНЕСУ

Ігровий бізнес нікуди не зникав. Саме такий висновок напрошується після рейду, який зробили учасники загальноміської кампанії «Не той Інтернет». Упродовж двох годин дві групи активістів відвідували так звані інтерактивні клуби, які постали на місцях колишніх ігрових зал. За цей час не побачили жодної людини, яка користувалася б всесвітньою мережею. Усі грають в азартні ігри, грають – на гроші.

Для початку вдамося до роз’яснювання: відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», Гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. А азартною грою Закон називає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Відповідно до статті 2 того ж Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

У рамках кампанії «Не той Інтернет» організатори – журналіст тижневика «Літопис Заходу» Олександр Поліщук та член координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський – разом з активістами відвідали шість інтерактивних зал, розкиданих по усьому місту. Зокрема, на вулиці Відінська, поблизу магазину «Ера», на Соборній, навпроти ЗОШ №7, на вулиці Князя Романа та на Черняка, неподалік «Арсена». Та по одній залі на автовокзалі та вулиці Княгині Ольги.

четвер, 22 жовтня 2009 р.

Пономарьов заблукав у Рівному, а Руслана знесла паркан біля улюбленого мотелю

У вівторок, 20 жовтня, у рамках мистецької акції «З Україною в серці», започаткованої Всеукраїнським Благодійним Таврійським Фондом, Рівне відвідали троє виконавців, які свого часу представляли Україну на Євробаченні, – Олександр Пономарьов, Руслана і Тіна Кароль. Перед концертом вони потеревенили із журналістами.

Зокрема Олександр Пономарьов повідав, що неподалік в’їзду до Рівного у нього в машині зламався GPS-навігатор - прилад, що показує дорогу. Тому він дуже довго шукав готель «Мир», який організатори туру обрали місцем для спілкування зірок із журналістами. Каже, що підтримав політичну силу, яка сприяє їхньому туру, бо хоче, аби в країні відновилися цінності, утрачені останніми роками.

вівторок, 13 жовтня 2009 р.

НАПИТИСЯ СТАНЕ ВАЖЧЕ (продовження)

Нині у 80 відсотках торгівельних закладів Рівного неповнолітні без проблем можуть придбати алкогольні напої та цигарки. Такі результати рейду, який провів журналіст «ЛЗ» разом із неповнолітніми волонтерами в рамках громадської кампанії "За тверезе та безхмарне дитинство". Минулих вихідних ми відвідували кіоски, магазини та кафе міста.

Стартом для масових громадських перевірок стала публікація матеріалу «Неповнолітнім є де напитися» у №39 (519) від 24 вересня 2009 року на шпальтах тижневика «Літопис Заходу». Після виходу матеріалу до автора звернулися з Клубу Української Елітарної Молоді (КУЕМ) та запропонували провести ще одну перевірку, але на більш масштабному загальноміському рівні. Волонтерами виступили активісти молодіжних ГО КУЕМ, Фундація регіональних ініціатив і молодіжного Інтернет-порталу "Базіка". Близько 20-ти чоловік розділилися на групи по 2-3 людини, серед яких обов’язково були повнолітній та неповнолітній. Відвідували заклади громадського харчування, магазини та цигаркові кіоски у центральній частині міста і мікрорайонах. Факт продажу алкоголю та тютюнових виробів фіксували на фото, також зберігали розрахункові чеки.

Відтак, упродовж п’ятниці-неділі молоді люди відвідали 36 торгівельних точок. Під час здійснення замовлення або купівлі алкоголю неповнолітніми у місцях продажу, Дорослий керівник групи знаходився осторонь, аби продавці не могли сказати, що реалізували «заборонений плід», бо поруч знаходився дорослий. Таким чином юним волонтерам продали алкогольні напої та тютюнові вироби у 28-ми закладах із 36-ти.

ДЕРЖАВНИКАМ РОЗБІГТИСЯ НЕ ДАЮТЬ

Кількість «халявних» місць у державних ВНЗ залежить від потреби у молодих спеціалістах. Наприклад, області не вистачає 20 вчителів – Міністерство освіти і науки робить замовлення навчальному закладу, що здійснює підготовку даних фахівців і таким чином з’являються вакансії для вступу. Цікаво, а чи працюють за фахом випускники, які навчалися за державний кошт?

Я спробував дослідити той ланцюжок дій, що тягнеться за випускником після закінчення ВНЗ. За приклад узяв один із рівненських вишів – Національний університет водного господарства та природокористування.
Для початку, з’ясував ситуацію із кількістю державних місць у ВНЗ.

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"