"Амерікен тріп" або чого дідова коза мекає. Вступ

Вступ

До будь-якої розповіді найважче сформулювати вступ. Адже в ньому необхідно налаштувати читача сприйняти ту інформацію, яку ти збираєшся донести... Я спробую в хронологічному порядку викласти все, що пережив під час незабутніх пригод в країні великих людей та великих надій - Сполучених Штатах Америки.

Наші в Данії - 4

Привіт, всім! Сьогодні розкажу про враження після подорожі  в місцевому міжміському потязі та купівлю власного авто.

А все було так. Вирішив придбати собі автомобіль. Вагався дуже довго, вибір тут шалений, починаючи від кольору, закінчуючи моделлю,  а головне -  ціною.  Оскільки без машини в Данії немає що робити, тому постало питання про його придбання.

Поняття маршрутки в цій країні відсутнє. Автобуси є, але куди вони і коли їздять, то хто їх знає. Єдиний найбільш поширений транспорт - це потяг, та на ньому до магазину не поїдеш, правда ж?

Серія репортажів "Наші в Данії - 3"

Цікаво, як з середини виглядають лікарні цієї країни. Дивно було б сказати, що аналогічно, як в Україні :)

Не буду розказувати про великі міста, бо там однозначно ритм життя місцевого населення відрізняється від тих, хто мешкає в провінції. Відповідно і лікарні теж трохи відрізняються.


Попавши вперше до такого закладу, можна трохи не зрозуміти, що потрапив саме туди, куди хотів... Невеликі приміщення, великі вікна, коротше кажучи, без розмаху, все компактно.

Зайшовши до приміщення лікарні, відразу почав шукати реєстратуру.

Серія репортажів "Наші в Данії - 2"

Сьогодні поділюсь враженнями від банківських відділень, розповім про їхню роботу. Скажімо, як користуватися послугами, чим вони відрізняються від українських побратимів.

Банки ззовні нічим не відрізняються від наших. Вивіска, підсвітка, невеличкий будинок сільського типу...хоча тут вони всі, як один. Єдине, що кидається в очі перш за все, це те, що перед входом немає таблички з курсами валют. Зайшовши у відділення, її теж не знайдеш.

Для того, щоб зайти у відділення банку Вам необхідно мати при собі кредитну картку.
Просунувши її через пос-термінал двері автоматично відкриваються. Якщо ж Ви не маєте картки даного банку, Вам необхідно зробити легке натиснення на спеціальну кнопку і у відділенні пролунає відповідний сигнал. Працівник банку побачивши через вікно, що клієнт очікує відкриття дверей, в свою чергу теж натискає на кнопку і тим самим відкриває їх.

Коли я потрапив у відділення банку, це був невеликий шок... Ви спитаєте чому?

Серія репортажів "Наші в Данії"

Привіт усім га) Давненько блог не бачив дописів. Нарешті буду його оживляти. Щотижня спеціально для Блогу дядька Пола з Данії писатиме один цікавий дядечко - Юрій Редчиць. Данія очима українця, зустрічайте!

--

Привіт! Мене звати Юра. На даний момент живу і працюю в Данії. Отож сьогодні розкажу Вам про цю дивовижну країну від себе, як до неї потрапити, що в ній є цікавого та приведу деякі порівняння з Україною...

Стастика блогу дядька Пола :)

Отже, якщо в блоггері є фішечка, що показує статистику, чом би її не опублікувати) Наведу найцікавіші цифри, що стосуються мого блогу.

Кількість переглядів (Травень 2010 - Вересень 2010)

Перегляди за останній місяць - 514
Загальна історія переглядів - 1 503 (травень-вересень)

Куди зник дядько Пол?

Мабуть в багатьох читачів мого блогу, рано чи пізно, це питання визріло на порядку денному. Не маю права тримати вас у невіданні. Із соціальної журналістики я перемкнувся на громадську діяльність. А саме: із липня по жовтень дуже щільно займаюся реалізацією проекту "Збережи життя!", що проходить на Рівненщині. По його закінченню намічається інший соціальний проект - "Ми талановиті", а-ля "Україна має талант", тільки місцевого масштабу.

Грішним ділом не подумайте, що я забув про блогосферу чи відмовився від своїх блогів. Упродовж кількох місяців я активно веду інший блог - Збережи життя!. Тому на якісне наповнення цього, і мого іншого - неформального блогу, просто не вистачає часу і якісної інформації. В основному - часу :)

Але, як той казав, ніщо не вічне. Так що рано чи пізно на Блозі дядька Пола і в Записах дядька Пола зявиться нові чумоваті матеріали.

Любіть один одного ;)

За "собачими слідами" рушили рівненські розслідувачі

Початок весни 2010 року ознаменувався тим, що особисто я застряг в "собачих" питаннях. Тоді в ЗМІ було опубліковано декілька матеріалів, де піднімалася собача проблема. Власне ці собачі питання наздогнали мене і влітку.

13 серпня 2010 року я отримав лист на мейл від "Рівненського агенства журналістських розслідувань". У ньому йшлося про матеріал "Глас народу за собачу породу", який я раніше публікував на блозі. Відверто сказати, зміст листа мене здивував, бо раніше нічого подібного я ніколи не отримував:

Як рівняни стали найкращими в Аргентині

Нещодавно завершився потужний телевізійний проект Битва українських міст. Мабуть, нікому не секрет, що переможцями проекту стала рівненська команда «Рівне-Чарівне». Днями один із її учасників, Дмитро Климець, розповів автору цих рядків про перебіг і враження від проекту, а також про курйози, що залишилися поза телевізійними кадрами.

 

Янукович пообіцяв, а Герман скасувала

Минулої п’ятниці, 4 червня, Президент України Віктор Янукович звітував за 100 днів своєї роботи. На відміну від 50-денного звіту, цього разу в журналістів не забирали телефони та фотоапарати. Та й сам Янукович на провокаційні питання спромігся відповісти гідно.

Відомий журналіст Мустафа Наєм поцікавився у Януковича, коли той нарешті допустить журналістів до своїх володінь у Межигір’ї. Гарант Конституції експромтом відповів: «Збирайтеся прямо зараз, без підготовки». Цим самим викликав шквал оплесків своїх соратників, які постійно супроводжують Януковича на прес-конференціях. Мустафа настільки здивувався прямоті Президента, що не знайшов вагомих аргументів у відповідь. Адже це означало, що українці нарешті дізнаються, що Янукович тримає під «сімома замками».