Микола Орлов, який веде авторську колонку в газеті "Сіті Рівне", редактором якої є автор цих рядків, днями презентував колективу жартівливий вірш про здачу новорічно-різдвяних номерів тижневика. Віршований витвір Миколи пропоную до вашої уваги :)
"Це дружні рядки дружньому колективу «Сіті Рівне» та його редактору Олександру Поліщуку з побажаннями добра і злагоди у Новому році. Дякую за те що ви є. Такі молоді, завзяті і усміхнені. Так як колонка авторська то дозволю собі сьогодні новорічно-різдвяний шарж на тему роботи над січневими випусками улюбленої газети. Так би мовити погляд зі сторони. Черговий вівторок. Вечір"
Чому у редактора заплакані очі?
Новий Рік і Різдво проминули як мить,
А декому нема що згадати
Тому що доводилось номер робить,
А потім лише святкувати.
Вже шоста година, робота кипить
Читається, правиться, вноситься
Редакція дружно на шефа шипить
Додому компанія проситься.
І лиш редактор спокійно сидить
Колонки чергові читає
І часто на віях сльозинка бринить
Мабуть так за душу хапає.
То знову візьметься, то в бік відкладе
За вікнами час вже до ночі
Та знову гадають навпроти Різдва
Чому ж у редактора заплакані очі?
Нарешті директорка ніжно взяла
Хустинкою витерла очі
Чому ж не відпустиш усіх ти додому
Чому всіх тримаєш до ночі?
І висказав все, що тримав десь Сашко
Палав наче атом з реактора
А очі червоні у мене тому,
Що треба вже мать літредактора!
Тоді саме він буде тексти читать
І правити помилки з комами,
Тоді буду всіх на свята відпускать,
А очі не будуть червоними!
ги-ги ;)
