Думаю, кожен погодиться, що Рівне можна справедливо вважати західноукраїнським патріотичним містом. Як-не-як, шанують у нас і українські традиції, і рідну мову. Тільки от є одне незрозуміле «але»: куди не глянь, всюди вивіски з іноземними назвами.
Приміром, колись ресторани називали «Горинь», «Україна», «Мисливець». Тепер такі назви не модні. «Ліон», «Гавана», «Сицилія», «Мелін», «Айріш», «Панама», «Сієста» тощо – ці та багато інших іноземних назв прикрасили заклади громадського харчування Рівного. Той факт, що ми намагаємося вживати іншомовні слова і назви де треба і не треба, не наблизить нас до Європи, не відкриє світові. Кажемо, що ми патріоти України, але самі ж стираємо нашу вітчизняну самобутність.
Якось вирішив провести дослідження. Пройшовся від автовокзалу на вулиці Київській до пивзаводу на Соборній та підрахував кількість іноземних вивісок. А також тих, які хоч якось претендують на звання українських. Враховував лише об’єкти, що належать рівненським бізнесменам. Тобто банки, супермаркети, магазини електроніки, що входять до всеукраїнської мережі і мають представництво у Рівному, я не брав до уваги. Так само як і аптеки, майстерні з ремонту взуття та годинників тощо, вивіски яких швидше декларують вид діяльності, аніж носять приватну назву. Обрав цей відрізок вулиць Київської та Соборної, оскільки саме тут проходить чи не найбільший потік людей у місті.
Дослідження засвідчило, що іноземних вивісок майже удвічі більше, ніж українських. Причому, деякі назви, що увійшли в розділ «українські», вітчизняними можна назвати досить умовно. Наприклад, такі вивіски, як «Для тебе», «Імперія розваг» чи «Одяг з Європи». Вони швидше є нейтральними, але якщо їх викинути, кількісний показник українського в нашому дослідженні виявиться геть катастрофічним.
Водночас є ще в місті заклади з назвами «Марічка», «Шкварочка», «Україна», «Ненажера», «Слово», «Підкова», «Марципан», «Калина», «Кульбаба», «Колосок», «Майдан». Хіба звучить погано? Як не дивно, частина з них – це заклади, яким уже десятиліття. А власники нових закладів, намагаючись бути оригінальними, дають їм модні нині назви: «Голд Хендз», «Торнадо», «Ріо», «Марсель», «Ельдорадо», «Гламур», «Аміго» тощо.
На вищезгаданому відрізку автор зафіксував 50 українських вивісок (цифра притягнута «за вуха») та 96 іноземного походження. Якщо сюди врахувати ще й назви закладів, що не належать рівненським підприємцям, а просто мають представництво у нашому місті, число 96 можна сміливо заокруглювати до 150-ти.
Виходить, українське не модне. На західній-то Україні! Українською мовою розмовляти нині також не модно у світлі нещодавно прийнятого Закону про регіональні мови. Який наступний етап? Невдовзі жити в Україні буде немодно? Хіба заради цього ми так прагнули незалежності?
Давайте шанувати українське, адже Батьківщина – наше найбільше багатство. Любіть українське!
Приміром, колись ресторани називали «Горинь», «Україна», «Мисливець». Тепер такі назви не модні. «Ліон», «Гавана», «Сицилія», «Мелін», «Айріш», «Панама», «Сієста» тощо – ці та багато інших іноземних назв прикрасили заклади громадського харчування Рівного. Той факт, що ми намагаємося вживати іншомовні слова і назви де треба і не треба, не наблизить нас до Європи, не відкриє світові. Кажемо, що ми патріоти України, але самі ж стираємо нашу вітчизняну самобутність.
Якось вирішив провести дослідження. Пройшовся від автовокзалу на вулиці Київській до пивзаводу на Соборній та підрахував кількість іноземних вивісок. А також тих, які хоч якось претендують на звання українських. Враховував лише об’єкти, що належать рівненським бізнесменам. Тобто банки, супермаркети, магазини електроніки, що входять до всеукраїнської мережі і мають представництво у Рівному, я не брав до уваги. Так само як і аптеки, майстерні з ремонту взуття та годинників тощо, вивіски яких швидше декларують вид діяльності, аніж носять приватну назву. Обрав цей відрізок вулиць Київської та Соборної, оскільки саме тут проходить чи не найбільший потік людей у місті.
Дослідження засвідчило, що іноземних вивісок майже удвічі більше, ніж українських. Причому, деякі назви, що увійшли в розділ «українські», вітчизняними можна назвати досить умовно. Наприклад, такі вивіски, як «Для тебе», «Імперія розваг» чи «Одяг з Європи». Вони швидше є нейтральними, але якщо їх викинути, кількісний показник українського в нашому дослідженні виявиться геть катастрофічним.
Водночас є ще в місті заклади з назвами «Марічка», «Шкварочка», «Україна», «Ненажера», «Слово», «Підкова», «Марципан», «Калина», «Кульбаба», «Колосок», «Майдан». Хіба звучить погано? Як не дивно, частина з них – це заклади, яким уже десятиліття. А власники нових закладів, намагаючись бути оригінальними, дають їм модні нині назви: «Голд Хендз», «Торнадо», «Ріо», «Марсель», «Ельдорадо», «Гламур», «Аміго» тощо.
На вищезгаданому відрізку автор зафіксував 50 українських вивісок (цифра притягнута «за вуха») та 96 іноземного походження. Якщо сюди врахувати ще й назви закладів, що не належать рівненським підприємцям, а просто мають представництво у нашому місті, число 96 можна сміливо заокруглювати до 150-ти.
Виходить, українське не модне. На західній-то Україні! Українською мовою розмовляти нині також не модно у світлі нещодавно прийнятого Закону про регіональні мови. Який наступний етап? Невдовзі жити в Україні буде немодно? Хіба заради цього ми так прагнули незалежності?
Давайте шанувати українське, адже Батьківщина – наше найбільше багатство. Любіть українське!
1 коментарі:
Ай справді,а я ніколи не помічала. Сумно так якось((( повністю з тобою згідна. Все це швидше всього відбувається не на територіальному рівні,а на державному. Вся країна в ажіотажі європейського визнання,легше вибирати собі авторитет,аніж створювати його самотужки. І як не сумно,а Рівне винятком не стало. Хоча й останнім часом про наше місто заговорили (в межах України),та самобутності це йому не додало. Залишається одне-дружньо відкривати різносторонній бізнес і перезивати наше місто в українське)) хе-хе))
Дописати коментар