понеділок, 31 жовтня 2011 р.

Іноземець про українських дівчат

Днями мій приятель-політик Святослав Клічук повідав історію про волонтера з-за кордону та рівненських представниць слабкої статі. Після розповіді мені стало ніяково. Прочитайте, зрозумієте чому. Далі - розповідь Святослава:

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

American trip або чого дідова коза мекає. Дайджест

Упродовж кількох місяців на блозі дядька Пола народилося 15 дописів із серії "Амерікен тріп або чого дідова коза мекає". Для того, щоб було простіше орієнтуватися в їх послідовності, систематизую дописи в один дайджест. Приємного читання!

понеділок, 24 жовтня 2011 р.

Таласевич vs Кічатий: два погляди на роботу влади

Нещодавно відвідував декілька польських міст – знайомився з їхнім досвідом взаємодії  між громадою і владою. Під час однієї із зустрічей кілька годин спілкувалися із головою сейміка Західнопоморського воєводства республіки Польща Мареком Таласевичем. 

Слухаючи його розповіді я упіймав себе на думці: а чом би по приїзду в Україну не задати ті самі питання голові нашої Рівненської обласної ради Юрію Кічатому? Здалося, це допоможе провести певну паралель між країною-членом Євросоюзу і державою, яка щосили туди пнеться. Що з того вийшло – читайте далі!

середа, 12 жовтня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско-3. Епілог

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско. частина 3
Епілог

Пишучи перші рядки серії «Амерікен тріп» я зазначав, що будь-яку розповідь найважче розпочати. Адже найголовніше - налаштувати читача на правильне сприйняття того, що хочеш донести. І ось ми гуртом пройшлися-проїхалися західним узбережжям США. 

Головна думка того, що автор хотів показати серією цих дописів, упродовж усього цього часу була відкрита і, водночас, прихована у назві – «Амерікен тріп (американська подорож) або чого дідова коза мекає». Проте давайте тимчасово забудемо про це і натхненно проведемо наш останній день в Сан Франциско.

середа, 5 жовтня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско - 2

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско
частина 2

Попередній допис | Перший допис
Готуючись до американської подорожі в Україні я сам для себе склав перелік місць, які будь-що маю відвідати. Одне з них потрапило до цього імпровізованого списку доволі випадково. Довелося мені переглянути телепрограму про Сан Франциско. Її ведучий потрапивши на узбережжя міста куштував крабовий супчик у хлібній тарілці вартістю 6 доларів. Ще тоді, сидячи перед екраном, в мене слинка потекла від побаченого наїдку і я пообіцяв собі, що пошуки крабового місця стане обов’язковим пунктом амерікен тріпу.

вівторок, 4 жовтня 2011 р.

Що приховувало купе №5

Другу половину вересня я провів у Польщі – відвідував органи місцевого самоврядування, аби з’ясувати на якому рівні перебуває співпраця громади із владою у країні, яка є членом Євросоюзу. Ця подорож стала можливо завдяки участі у проекті «Прозора Україна». Один журналіст і один громадський діяч від кожної області брали участь у мозговому штурмі на предмет того, як зробити Україну прозорішою, а опісля відвідали польське місто Щецин - для ознайомлення із результатами реалізації аналогічного проекту «Прозора Польща».

І хоча про сам проект «Прозора Україна» можна довго розповідати, в цьому дописі я хочу повідати про історію, яка трапилася дорогою до наших західних сусідів.

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"