Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Місто гріхів Лас Вегас
Перший допис | Попередній допис
Важко описати наскільки очікуваною була ця подорож. Після тижня перебування в Лос Анжелесі, місто Янголів вже не здавалося нам таким дивовижним: можливо через те, що до хорошого швидко звикаєш, а може по тій причині, що в кожного учасника нашого «каравану» з’являлося розуміння того, що ЛА – це тільки початок. Адже із 16-ти днів у Штатах 9 були заплановані на подорож по Західному узбережжю США.
І настав той день, коли ми орендували двійко автомобілів, кинули останні погляди на Лос Анжелес і набравши повні груди повітря рішуче попрямували у бік нашої першої запланованої в подорожі зупинки – дивовижного Лас Вегаса.
Оренда двох автомобілів Ford Clubwagon обійшлася близько півтори тисячі доларів. Це 12-місні автівки з функцією круїз-контролю, які виявилися фактично повністю новими.
Оскільки безпосередньо в амерікен тріп рушили 16 осіб, місткість автівок була дуже доречною, адже у кожного учасника подорожі була як мінімум одна валіза, тож автомобілі запакували дуже щільно.
І хоча наш маршрут був чітко спланований, ми їхали назустріч невідомому: в кожного були власні здогадки і очікування того, що буде попереду. Але кожного єднало розуміння одної простої істини – ті миті, які доведеться пережити невдовзі, стануть особливим ні з чим не порівнюваним відрізком нашого життя. У когось у вигляді дописів ляжуть з-під пера, в інших стануть основою оповідок для дітей і внуків чи просто вкарбуються у пам'ять золотими літерами.
З Лос Анжелеса до Лас Вегаса їхати стільки ж, як з Рівного до Чернівців – 425 кілометрів. Цей шлях особливий тим, що пролягає через пустелю Мохаве і проходить в компанії гір неймовірної краси.
Мохаве (Mojave) — це пустеля на південному заході Сполучених Штатів Америки, яка займає значну частину південної Каліфорнії, південного заходу Юти, півдня Невади та північного заходу Арізони. Свою назву пустеля отримала на честь індіанського племені Мохаве. Площа пустелі складає понад 35 тисяч квадратних кілометрів.
Для туристів Мохаве є доволі «смачною»: тут знаходиться ряд «міст-примар», що обезлюдніли. Одними з найбільших таких поселень можна назвати місто Каліко (Calico) в Каліфорнії, жителі якого раніше працювали на срібних рудниках, а також місто і залізничне депо Келсо (Kelso). За переказами, деякі інші міста обезлюдніли, коли замість доріг, біля яких вони знаходилися, були побудовані сучасніші автомагістралі.
Дивлячись на це відразу пригадуєш ковбойські фільми. Проводжаючи поглядами рослинність пустелі не помічаєш, як розігрується уява, і з’являється відчуття, що ось-ось з-за пагорба виїде ковбой у широкополій шапці із пістолями на поясі…
Історичність цього місця підкріплює найдревніша автомагістраль США, славнозвісна «Роут 66» (Rout 66), яку в Штатах називають матір’ю всіх доріг. Частина «Траси 66» йде паралельно із новою магістраллю, що веде до Лас Вегаса, і є історичною пам’яткою США.
Температура у пустелі доволі висока, за 30 градусів по Цельсію, проте вологість повітря є невисокою. А тому спека не настільки відчувається, як при аналогічній температурі в Україні.
Наближаючись до Лас Вегаса якоїсь миті ми зрозуміли, що їдемо по ідеальній дорозі. Так, без перебільшення!
Склалося враження, що ми ковзаємо по маслу. Відразу порівняв із трасою «Київ-Чоп», що в Україні проклали до «Євро-2012», яку відрізками робили турки, італійці та інші. Не знаю по якій технології вони її робили, але перш ніж братися за роботу їм не зайве було б навідатися в Лас Вегас – повчитися.
Перш ніж заїхати безпосередньо на територію Вегаса, ми заскочили на заправку в пригороді, залити пального. Те, що столиця азартного бізнесу неподалік, свідчили ігрові автомати, розставлені у всіх вільних кутках магазину на заправці. І хоча ми цього й очікували, на початках це виглядало трохи дивно.
В цьому ж магазині ми натрапили на духовку, де готуються хот-доги. Кілька разів оглянувшись ми так і не знайшли їх продавця. Потім зосередившись на самих хот-догах ми допетрали, що продавця тут і не було. Відвідувачі самі їх готують, заправляють, а потім з готовим «гарячим собакою» просто йдуть на касу і розраховуються.
Хай пробачать мене прихильники здорового харчування, але скуштувавши того хот-дога я просто закохався у цей харч! Чому? А смачніших сосисок у своєму житті я просто не їв. Не повірите, вони були виготовлені із м’яса! При чому настільки смачного, що я просто закривав очі на недолугий американський хліб (у першому дописі я згадував, наскільки несмачні кондитерські вироби у США порівняно з українськими) і насолоджувався цих смаком.
За той час, що залишався у Штатах я «присів» на цей харч, і за будь-якої можливості намагався поласувати американським хот-догом. До речі, це був чи не найдешевший варіант «заморити черв’ячка», хот-дог майже всюди коштував 2 долари.
Зрештою, давайте завітаємо до Лас-Вегаса, одного з найбільших світових центрів розваг і ігрового бізнесу. Численні казино, готелі, щоденні концерти і шоу притягують туристів зі всього світу. Основні казино і готелі розташовані в центрі міста уздовж вулиці Фрімонт і бульвару Лас-Вегас, центральної вулиці міста.
Багато компаній зі світовим ім'ям вибирають саме Лас-Вегас для проведення презентацій і рекламних кампаній. Більшою мірою це забезпечено спрямованістю послуг багатьох готелів, де подібна послуга є нормою і не існує проблем при реалізації крупних проектів.
Однією з перших будівель, що зустрічаються на в’їзді в місто, є Mandalay Bay – місце, відоме кожному шанувальнику боксу. Адже саме тут відбувається багато ключових боїв елітних боксерів. Саме тут свого часу лягла не одна темношкіра щелепа під могутніми кулаками братів Кличко.
Вартість проживання в готелях Лас Вегаса є чи не найдешевшою у США, при тому, що рівень цих готелів просто шикарний. Поясню чому. У кожному готелі Вегаса є казино. Оскільки місто є столицею ігрового бізнесу, люди, які роблять цей бізнес, зацікавлені, щоб туристи залишали гроші саме у їхньому казино. Для цього вони вдалися до такого прийому: збудували шикарні готелі, проживання в яких коштує мізерні гроші, щоб люди мешкали у кімнатах їхнього готелю.
Вихід із кожного готелю – через казино. В деяких з них через це дуже важко знайти «ресепшн», елементарно, щоб поселитися. Не менш важко знайти вихід, навіть із вказівниками і картою виходів. Тут все зроблено так, щоб людина втратила відчуття часу: в кожному казино відсутні вікна та годинники! Тобто потрапляючи на ігрову територію мешканця готелю просто поглинає ігрова атмосфера.
У Лас Вегасі мені довелося побувати двічі. Так вже був спланований наш графік, що окрім запланованого екскурсійного дня наш довелося тут ще раз переночувати. Щоправда, всі дійшли висновку, що поспати можна і в Україні, тож на дослідження Вегаса ми мали 2 повноцінних ночі. Чому ночі? Бо вдень тут робити нічого. Вулиці сонні, людей небагато, місто як місто.
Із наближенням темряви Лас Вегас загоряється вогнями і перетворюється в найкрасивіше місце на планеті. Тому, що тут зібрані найвеличніші символи найпопулярніших туристичних місць світу.
Любите Париж? На головній вулиці Лас Вегаса знаходиться зменшена копія Ейфелевої башти.
Може хочете в Єгипет? Ось вам копія сфінкса і пірамід фараонів.
Як щодо Італії? Завітайте до палацу Цезаря, до Венеціанських вулиць в однойменному казино, відпочиньте біля співучих фонтанів Беладжіо.
Мріяли побачити Статую Свободи? Не потрібно їхати в Н'ю Йорк!
Таких прикладів безліч...
Ще одна фішка для затягування туристів – безкоштовні вистави.
Наприклад, біля готелю/казино «Острів скарбів» (Treasure Island) у воді розташовані два величезних кораблі, де по сценарію відбувається битва піратів із судном, наповненим файними кобітами-амазонками.
Під час вистави лунають вистріли, вибухи, здіймається такий вогонь і дим, неначе ти справді повертаєшся в історії.
В іншому готелі/казино «Цирк» (Circus) постійно відбуваються циркові вистави. Це немов величезний цирк, у якому є місце для ігрових автоматів та магазинчиків.
Кожен готель в Лас Вегасі має свою фішку, адже їхнє головне завдання – привабити до себе туристів.
Бронюючи житло в інтернеті ми робили ставку здебільшого на мотелі, адже вони дешевші, а нам,простим козакам, особлива розкіш не потрібна. У випадку з Вегасом ми серйозно промахнулися. Тут вартість мотелю фактично не відрізняється від готельної. Тільки мотель – це двохповерхова скромна будівля, а готелі мають понад 20 поверхів та є мажорними у повному розумінні.
І якщо в інших місцях за ніч проживання ми платили в середньому 60 доларів (від 40 до 80-ти), то у Лас Вегасі ця цифра є майже удвічі меншою, а рівень – на порядок вищий. Таким чином одну ніч ми провели в мотелі «Traveloge», іншу - в одній із найвищих будівель Лас Вегаса, готелі «Stratosphere».
Зважаючи на все вищеописане, ви розумієте, де ми проводили свій час – на вулиці. У місті є на що подивитися, і це розуміли не лише ми, а й тисячі інших туристів, вулиці були просто переповнені людьми різних національностей.
Між іншим, я помітив, що у Вегасі фактично не помітно поліції. На вулиці час від часу можна побачити поліцейську машину, але самих поліцаїв не видко! Це при тому, що місто переповнене людьми, і хтозна що може утнути кожен з них. Напевно, оскільки у місті так багато дозволено, у них така політика: не світитися, не втручатися – без особливої потреби.
А їх автівки стоять так, на всяк випадок, аби туристи розуміли, що хоч поліцейських і не видно, але оскільки стоять авто, значить вони десь є. Згодом я помітив, що тільки після опівночі місцеві правоохоронці з’являються на вулиці, і в особливо «активних» громадян перевіряють документи.
Відразу хочеться розповісти про те, чим Лас Вегас від інших міст США. Окрім легального ігрового бізнесу (він дозволених лише в штатах Атланта та Невада (Лас Вегас)), тут дозволено вживати алкогольні напої на вулиці. А ще у Вегасі легалізована проституція.
Пригадайте, ви точно бачили у своєму місті людей, які роздають листівки в центральній його частині. Так от, на головній вулиці столиці ігрового бізнесу кожних сто метрів можна зустріти людей, які роздають листівки (картонні, розміром з ігрову карту), на яких зображені оголені дівчата із номером телефону, переліком та вартістю послуг.
А чим ближче до ночі, тим більше подібних дівчат з’являються просто на вулицях. Тепер ви розумієте, чому Лас Вегас називають «місто гріхів». Це словосполучення – «Sin city» можна зустріти навіть на сувенірній продукції, типу магнітиків чи футболок.
Зізнаюся чесно, спробував себе на ігрових автоматах. Ні, не по тій причині, що перейнявся азартним духом казино. Просто не логічно бути в столиці ігрового бізнесу і не програти кілька баксів. Як то кажуть, це так, для галочки.
Крім казино місто знамените тим, що тут можна одружитися без попереднього оголошення, за 5 хвилин. По Лас Вегас бульварі розкидані каплички, де можна це зробити. На одній із них висіла вартість – 300 доларів. Хутко поміркувавши я вирішив не одружуватися у Вегасі.
Також у місті гріхів штовхають наркоту. Я кілька разів наштовхувався на темношкірих хлопців, які їли мене поглядом, а коли наближався до них, ті виймали з кишені «товар» і мигали очиськами, мовляв, чи не бажаю. Швидко відмовляючись я рухав від них подалі.
Також у Лас Вегасі знаходиться найбільший у світі мультимедійним екран. Він накриває собою частину вулиці Фрімонт у вигляді стелі. По ньому постійно транслюються якісь ролики, при мені показували концерт гурту Kiss. Це місце є другим за рейтингом місцем для тусовок туристів (після головної вулиці - Лас Вегас Бульвар).
Тут відбуваються концерти музичних гуртів, ходять перевдягнені кіногерої, просто на вулиці за пожертви люди демонструють свої таланти, від гімнастичних трюків до малювання художніх портретів кожному бажаючому.
Кажуть, це місто є дволиким. Одна частина Вегаса сіяє величчю, інша - потопає в бідності. Одні заробляють мільйони, інші - заледве на прожиття. В будь-якому разі, в ролі туриста це місто варто відвідати. Той, хто хоч раз побуває в Лас Вегасі, більше не зможе його забути.
Із Вегаса ми вирушили в ряд не менш цікавих, просто інакших місць. Серед них як рукотворні дива, так і справні чуда природи. Але про це - в наступному дописі. Зустрінемося наступного тижня!
пе.с. Більше фотографій - ТУТОЧКИ
пе.с.ик В допис вставила 5 копійок ВІКА :)
Місто гріхів Лас Вегас
Перший допис | Попередній допис
Важко описати наскільки очікуваною була ця подорож. Після тижня перебування в Лос Анжелесі, місто Янголів вже не здавалося нам таким дивовижним: можливо через те, що до хорошого швидко звикаєш, а може по тій причині, що в кожного учасника нашого «каравану» з’являлося розуміння того, що ЛА – це тільки початок. Адже із 16-ти днів у Штатах 9 були заплановані на подорож по Західному узбережжю США.
І настав той день, коли ми орендували двійко автомобілів, кинули останні погляди на Лос Анжелес і набравши повні груди повітря рішуче попрямували у бік нашої першої запланованої в подорожі зупинки – дивовижного Лас Вегаса.
Оренда двох автомобілів Ford Clubwagon обійшлася близько півтори тисячі доларів. Це 12-місні автівки з функцією круїз-контролю, які виявилися фактично повністю новими.
Оскільки безпосередньо в амерікен тріп рушили 16 осіб, місткість автівок була дуже доречною, адже у кожного учасника подорожі була як мінімум одна валіза, тож автомобілі запакували дуже щільно.
І хоча наш маршрут був чітко спланований, ми їхали назустріч невідомому: в кожного були власні здогадки і очікування того, що буде попереду. Але кожного єднало розуміння одної простої істини – ті миті, які доведеться пережити невдовзі, стануть особливим ні з чим не порівнюваним відрізком нашого життя. У когось у вигляді дописів ляжуть з-під пера, в інших стануть основою оповідок для дітей і внуків чи просто вкарбуються у пам'ять золотими літерами.
З Лос Анжелеса до Лас Вегаса їхати стільки ж, як з Рівного до Чернівців – 425 кілометрів. Цей шлях особливий тим, що пролягає через пустелю Мохаве і проходить в компанії гір неймовірної краси.
Мохаве (Mojave) — це пустеля на південному заході Сполучених Штатів Америки, яка займає значну частину південної Каліфорнії, південного заходу Юти, півдня Невади та північного заходу Арізони. Свою назву пустеля отримала на честь індіанського племені Мохаве. Площа пустелі складає понад 35 тисяч квадратних кілометрів.
Для туристів Мохаве є доволі «смачною»: тут знаходиться ряд «міст-примар», що обезлюдніли. Одними з найбільших таких поселень можна назвати місто Каліко (Calico) в Каліфорнії, жителі якого раніше працювали на срібних рудниках, а також місто і залізничне депо Келсо (Kelso). За переказами, деякі інші міста обезлюдніли, коли замість доріг, біля яких вони знаходилися, були побудовані сучасніші автомагістралі.
Серед популярних і унікальних визначних пам'яток Мохаве є найвищий термометр у світі (висота більше 40 м), розташований біля автомагістралі №15 у районі міста Бейкер в Каліфорнії. Іншим популярним місцем відпочинку можна назвати дюни Келсо.
Також тут знаходиться перший космодром, з якого відправляють туристів у космос, щоправда за таке задоволення потрібно заплатити шестизначну суму (у місцеві валюті). А півстоліття тому на території Мохаве навіть проводилися ядерні випробування.
У мене раніше, при згадці слова «пустеля» як перший візуальний образ і асоціації виникали безкраї піщані дюни. Насправді пустеля Мохаве це ті ж безкраї простори, тільки порослі чагарником, кактусами та ще бозна якими рослинами, що ростуть без води.Дивлячись на це відразу пригадуєш ковбойські фільми. Проводжаючи поглядами рослинність пустелі не помічаєш, як розігрується уява, і з’являється відчуття, що ось-ось з-за пагорба виїде ковбой у широкополій шапці із пістолями на поясі…
Історичність цього місця підкріплює найдревніша автомагістраль США, славнозвісна «Роут 66» (Rout 66), яку в Штатах називають матір’ю всіх доріг. Частина «Траси 66» йде паралельно із новою магістраллю, що веде до Лас Вегаса, і є історичною пам’яткою США.
Температура у пустелі доволі висока, за 30 градусів по Цельсію, проте вологість повітря є невисокою. А тому спека не настільки відчувається, як при аналогічній температурі в Україні.
Наближаючись до Лас Вегаса якоїсь миті ми зрозуміли, що їдемо по ідеальній дорозі. Так, без перебільшення!
Склалося враження, що ми ковзаємо по маслу. Відразу порівняв із трасою «Київ-Чоп», що в Україні проклали до «Євро-2012», яку відрізками робили турки, італійці та інші. Не знаю по якій технології вони її робили, але перш ніж братися за роботу їм не зайве було б навідатися в Лас Вегас – повчитися.
Перш ніж заїхати безпосередньо на територію Вегаса, ми заскочили на заправку в пригороді, залити пального. Те, що столиця азартного бізнесу неподалік, свідчили ігрові автомати, розставлені у всіх вільних кутках магазину на заправці. І хоча ми цього й очікували, на початках це виглядало трохи дивно.
В цьому ж магазині ми натрапили на духовку, де готуються хот-доги. Кілька разів оглянувшись ми так і не знайшли їх продавця. Потім зосередившись на самих хот-догах ми допетрали, що продавця тут і не було. Відвідувачі самі їх готують, заправляють, а потім з готовим «гарячим собакою» просто йдуть на касу і розраховуються.
Хай пробачать мене прихильники здорового харчування, але скуштувавши того хот-дога я просто закохався у цей харч! Чому? А смачніших сосисок у своєму житті я просто не їв. Не повірите, вони були виготовлені із м’яса! При чому настільки смачного, що я просто закривав очі на недолугий американський хліб (у першому дописі я згадував, наскільки несмачні кондитерські вироби у США порівняно з українськими) і насолоджувався цих смаком.
За той час, що залишався у Штатах я «присів» на цей харч, і за будь-якої можливості намагався поласувати американським хот-догом. До речі, це був чи не найдешевший варіант «заморити черв’ячка», хот-дог майже всюди коштував 2 долари.
Зрештою, давайте завітаємо до Лас-Вегаса, одного з найбільших світових центрів розваг і ігрового бізнесу. Численні казино, готелі, щоденні концерти і шоу притягують туристів зі всього світу. Основні казино і готелі розташовані в центрі міста уздовж вулиці Фрімонт і бульвару Лас-Вегас, центральної вулиці міста.
Багато компаній зі світовим ім'ям вибирають саме Лас-Вегас для проведення презентацій і рекламних кампаній. Більшою мірою це забезпечено спрямованістю послуг багатьох готелів, де подібна послуга є нормою і не існує проблем при реалізації крупних проектів.
Однією з перших будівель, що зустрічаються на в’їзді в місто, є Mandalay Bay – місце, відоме кожному шанувальнику боксу. Адже саме тут відбувається багато ключових боїв елітних боксерів. Саме тут свого часу лягла не одна темношкіра щелепа під могутніми кулаками братів Кличко.
Вартість проживання в готелях Лас Вегаса є чи не найдешевшою у США, при тому, що рівень цих готелів просто шикарний. Поясню чому. У кожному готелі Вегаса є казино. Оскільки місто є столицею ігрового бізнесу, люди, які роблять цей бізнес, зацікавлені, щоб туристи залишали гроші саме у їхньому казино. Для цього вони вдалися до такого прийому: збудували шикарні готелі, проживання в яких коштує мізерні гроші, щоб люди мешкали у кімнатах їхнього готелю.
Вихід із кожного готелю – через казино. В деяких з них через це дуже важко знайти «ресепшн», елементарно, щоб поселитися. Не менш важко знайти вихід, навіть із вказівниками і картою виходів. Тут все зроблено так, щоб людина втратила відчуття часу: в кожному казино відсутні вікна та годинники! Тобто потрапляючи на ігрову територію мешканця готелю просто поглинає ігрова атмосфера.
У Лас Вегасі мені довелося побувати двічі. Так вже був спланований наш графік, що окрім запланованого екскурсійного дня наш довелося тут ще раз переночувати. Щоправда, всі дійшли висновку, що поспати можна і в Україні, тож на дослідження Вегаса ми мали 2 повноцінних ночі. Чому ночі? Бо вдень тут робити нічого. Вулиці сонні, людей небагато, місто як місто.
Із наближенням темряви Лас Вегас загоряється вогнями і перетворюється в найкрасивіше місце на планеті. Тому, що тут зібрані найвеличніші символи найпопулярніших туристичних місць світу.
Любите Париж? На головній вулиці Лас Вегаса знаходиться зменшена копія Ейфелевої башти.
Може хочете в Єгипет? Ось вам копія сфінкса і пірамід фараонів.
Як щодо Італії? Завітайте до палацу Цезаря, до Венеціанських вулиць в однойменному казино, відпочиньте біля співучих фонтанів Беладжіо.
Мріяли побачити Статую Свободи? Не потрібно їхати в Н'ю Йорк!
Таких прикладів безліч...
Ще одна фішка для затягування туристів – безкоштовні вистави.
Наприклад, біля готелю/казино «Острів скарбів» (Treasure Island) у воді розташовані два величезних кораблі, де по сценарію відбувається битва піратів із судном, наповненим файними кобітами-амазонками.
Під час вистави лунають вистріли, вибухи, здіймається такий вогонь і дим, неначе ти справді повертаєшся в історії.
В іншому готелі/казино «Цирк» (Circus) постійно відбуваються циркові вистави. Це немов величезний цирк, у якому є місце для ігрових автоматів та магазинчиків.
Кожен готель в Лас Вегасі має свою фішку, адже їхнє головне завдання – привабити до себе туристів.
Бронюючи житло в інтернеті ми робили ставку здебільшого на мотелі, адже вони дешевші, а нам,простим козакам, особлива розкіш не потрібна. У випадку з Вегасом ми серйозно промахнулися. Тут вартість мотелю фактично не відрізняється від готельної. Тільки мотель – це двохповерхова скромна будівля, а готелі мають понад 20 поверхів та є мажорними у повному розумінні.
І якщо в інших місцях за ніч проживання ми платили в середньому 60 доларів (від 40 до 80-ти), то у Лас Вегасі ця цифра є майже удвічі меншою, а рівень – на порядок вищий. Таким чином одну ніч ми провели в мотелі «Traveloge», іншу - в одній із найвищих будівель Лас Вегаса, готелі «Stratosphere».
Зважаючи на все вищеописане, ви розумієте, де ми проводили свій час – на вулиці. У місті є на що подивитися, і це розуміли не лише ми, а й тисячі інших туристів, вулиці були просто переповнені людьми різних національностей.
Між іншим, я помітив, що у Вегасі фактично не помітно поліції. На вулиці час від часу можна побачити поліцейську машину, але самих поліцаїв не видко! Це при тому, що місто переповнене людьми, і хтозна що може утнути кожен з них. Напевно, оскільки у місті так багато дозволено, у них така політика: не світитися, не втручатися – без особливої потреби.
А їх автівки стоять так, на всяк випадок, аби туристи розуміли, що хоч поліцейських і не видно, але оскільки стоять авто, значить вони десь є. Згодом я помітив, що тільки після опівночі місцеві правоохоронці з’являються на вулиці, і в особливо «активних» громадян перевіряють документи.
Відразу хочеться розповісти про те, чим Лас Вегас від інших міст США. Окрім легального ігрового бізнесу (він дозволених лише в штатах Атланта та Невада (Лас Вегас)), тут дозволено вживати алкогольні напої на вулиці. А ще у Вегасі легалізована проституція.
Пригадайте, ви точно бачили у своєму місті людей, які роздають листівки в центральній його частині. Так от, на головній вулиці столиці ігрового бізнесу кожних сто метрів можна зустріти людей, які роздають листівки (картонні, розміром з ігрову карту), на яких зображені оголені дівчата із номером телефону, переліком та вартістю послуг.
А чим ближче до ночі, тим більше подібних дівчат з’являються просто на вулицях. Тепер ви розумієте, чому Лас Вегас називають «місто гріхів». Це словосполучення – «Sin city» можна зустріти навіть на сувенірній продукції, типу магнітиків чи футболок.
Зізнаюся чесно, спробував себе на ігрових автоматах. Ні, не по тій причині, що перейнявся азартним духом казино. Просто не логічно бути в столиці ігрового бізнесу і не програти кілька баксів. Як то кажуть, це так, для галочки.
Крім казино місто знамените тим, що тут можна одружитися без попереднього оголошення, за 5 хвилин. По Лас Вегас бульварі розкидані каплички, де можна це зробити. На одній із них висіла вартість – 300 доларів. Хутко поміркувавши я вирішив не одружуватися у Вегасі.
Також у місті гріхів штовхають наркоту. Я кілька разів наштовхувався на темношкірих хлопців, які їли мене поглядом, а коли наближався до них, ті виймали з кишені «товар» і мигали очиськами, мовляв, чи не бажаю. Швидко відмовляючись я рухав від них подалі.
Також у Лас Вегасі знаходиться найбільший у світі мультимедійним екран. Він накриває собою частину вулиці Фрімонт у вигляді стелі. По ньому постійно транслюються якісь ролики, при мені показували концерт гурту Kiss. Це місце є другим за рейтингом місцем для тусовок туристів (після головної вулиці - Лас Вегас Бульвар).
Тут відбуваються концерти музичних гуртів, ходять перевдягнені кіногерої, просто на вулиці за пожертви люди демонструють свої таланти, від гімнастичних трюків до малювання художніх портретів кожному бажаючому.
Кажуть, це місто є дволиким. Одна частина Вегаса сіяє величчю, інша - потопає в бідності. Одні заробляють мільйони, інші - заледве на прожиття. В будь-якому разі, в ролі туриста це місто варто відвідати. Той, хто хоч раз побуває в Лас Вегасі, більше не зможе його забути.
Із Вегаса ми вирушили в ряд не менш цікавих, просто інакших місць. Серед них як рукотворні дива, так і справні чуда природи. Але про це - в наступному дописі. Зустрінемося наступного тижня!
пе.с. Більше фотографій - ТУТОЧКИ
пе.с.ик В допис вставила 5 копійок ВІКА :)
0 коментарі:
Дописати коментар