Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. Лос Анжелес: Алея зірок

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Лос Анжелес: Алея зірок 
Продовження

Попередній допис.

Початок
--
Відразу хочу зауважити, що завітавши до будь-якого міста, отримати справжнє задоволення від перебування в ньому можна лише подорожуючи пішки. В Лос Анжелесі за 30 доларів доступні екскурсійні автобуси. Участь в цих екскурсіях полягає в тому, що стадо людей привозять в одне місце, розповідають там щось кілька хвилин, туристи гуртом роблять однакові кадри, їх везуть до іншого місця і так за однаковим ценарієм. В результаті у всіх однакові фотографії, однакові враження. Я пішов іншим шляхом.

Берестечко: як міліція заважала працювати журналістам

Минулої неділі в Пляшеві, що на Рівненщині, відзначали 360-ту річницю Берестецької битви. З власного досвіду скажу, що кожного року святкування відбувається майже за однаковим сценарієм: літургія, виступи політиків, козацька кухня, невеличкі театралізовані дійства тощо. Цьогоріч вищеперелічені заходи нікуди не зникли. Щоправда, з'явився один дуже масштабний - військова реконструкція козацької баталії 360-літньої давності.

Амерікен тріп: місто зірок та психів - Лос Анжелес. Перші кроки

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Місто зірок та психів - Лос Анжелес. Перші кроки.
 --

Продовження

Початок 
Попередній допис
 --
 Прибувши до Міжнародного аеропорту Лос Анжелеса (LAX) через довгі перельоти і добу без сну я почувався більш ніж виснажено. Але вся ця втома зникла безслідно, коли прийшло усвідомлення того, що за мить ноги ступлять в інший світ. Чому інший? Тому, що більшість з нас дивлячись телевізор - новини, художні чи документальні фільми розуміють, що все побачене, швидше за все, так і залишиться тільки образами із "ящика". Розуміємо, що долі кіногероїв зостануться у тих рамках, які визначили режисери чи сценаристи, а побачені міста та місця, є далекими і навіть трішки несправжніми, бо віддаленими від наших звичних реалій.

Пошилися в актори на 70 тисяч гривень

Ось і завершилася майже двохмісячна епопея, про яку так багато йшлося у рівненських та всеукраїнських ЗМІ. У вівторок в Рівненському облмуздрамтеатрі була зіграна друга і остання із запланованих п'єса Марка Кропивницького "Пошилися у дурні", в ролі акторів якої діяли місцеві журналісти. Як і першого разу, були переповнені не лише партер та амфітеатр театральної зали, а й обидва балкони. Аншлаг вдався не лише тому, що на сцені грали "акули пера": в основі проекту лежала благородна мета - збір коштів для онкохворих дітей.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. "Київ-Мюнхен-ЛА"

"Київ-Мюнхен-Лос Анжелес"

Якщо у середньостатистичного українця попрохати назвати пятірку міст, у яких він хотів би побувати, думаю 9 із 10 точно назвали б Лос Анжелес. І поки 9 з 10 мріють там побувати, мене попутними вітрами занесло до столиці світового кінематографу. При чому, оцей "попутний" вітер дув з України (аеропорт "Бориспіль") через Мюнхен (Німеччина) до Елею (L - ел, A - ей) - саме так кличуть своє місто корінні мешканці Лос Анжелеса.