Берестечко: як міліція заважала працювати журналістам

Минулої неділі в Пляшеві, що на Рівненщині, відзначали 360-ту річницю Берестецької битви. З власного досвіду скажу, що кожного року святкування відбувається майже за однаковим сценарієм: літургія, виступи політиків, козацька кухня, невеличкі театралізовані дійства тощо. Цьогоріч вищеперелічені заходи нікуди не зникли. Щоправда, з'явився один дуже масштабний - військова реконструкція козацької баталії 360-літньої давності.

До честі організаторів захід вийшов дуже вражаючим: греміли гармати, "розмовляли" рушниці, козаки іздили на конях та бігали по високій траві. За усім цим спостерігало керівництво області на чолі з Василем  Берташем, політики, депутати та численні гості з усієї України. Проте, як це завжди буває, не обійшлося й  без мінусів. При чому, деякі з них суттєво марнують загальне позитивне враження від заходу.

По-перше, відтворення фільмували за допомогою кількох камер - операторів в полі. Один з них повідав автору цих рядків, що на камері відзняте дійство виглядало дуже несправжнім. "Ні, вибухи та постріли вийшли просто вражаюче. Але людей, які брали участь в реконструкції, явно не попередили як себе вести перед камерами. Наприклад, козаки ворожих дружин, б'ючись один з одним на шаблях, робили це із посмішкою "до вух". Вдаривши кілька разів шаблею об шаблю вони ледь не обнімался, настільки були у них задоволені обличчя і грала усмішка на вустах".

Звісно, швидше за все, їх просто не попередили про те, що на відео вийде така картинка, а оскільки далеко не всі учасники дійства є професійними акторами, засуджувати їх за це ніхто не дає права. Хлопці просто отримували задоволення від битви і не приховували цього.

Куди більше претензій до організації охорони заходу. По периметру розставили міліціянтів, які мали стримувати всіх охочих проникнути на територію проведення баталій чи на майданчик, де знаходилися організатори, ЗМІ та інші причетні до битви особи. Останні мали спеціальну перепустку, яка надавала право працювати по той бік огорожі. Проте міліціянти бозна звідки отримали наказ не пропускати нікого. Таким чином учасники заходу, які по тих чи інших причинах опинилися за мотузкою, не могли потрапити назад.

Ледь не зі скандалом за допомогою організаторів провели ведучу, яка на мить покинула територію. Та сама ситуація була із акторами облмуздрамтеатру та іншими особами, переодягненими в тематичний козацький одяг, які мали брати участь в заході. Начальник охорони із зірочками підполковника з самовпевненою посмішкою віддав накази підлеглим не пускати назад тих, хто виходить з периметру, навіть якщо вони мають бейджик із написом "Оргкомітет". Не відомо, чи цей пан виконував наказ згори, чи реалізовував власні амбіції, але працювати оргкомітету він явно заважав.

Піком маразму прийнятого рішення стала ситуація, коли міліціонери почали блокувати журналістів. Ні бейджі-пропуски, ні журналістські посвідчення аргументом для правоохоронців не стали. Один із відомих рівненських фотокореспондентів навіть вступив в перепалку із міліціянтами, цитуючи Закон України "Про інформацію", яки гарантує вільний доступ до інформації.

Проте начальник охорони, як здалося, вперше почув про це, і його це мало зацікавило. В результаті гарний захід, організований обласною владою, був знівечений тим фактом, що частина ЗМІ просто не мала можливості зафіксувати його і у підсумку представити громадськості, своїм читачам і глядачам.

Навіщо ж тоді робити подібні заходи? Між іншим, Кримінальний кодекс України у 171 статті гласить: "Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом на строк до шести  місяців або обмеженням волі на строк до 3 років". Це формальність чи закон в Україні справді Закон? Здається мені, що назва "правохоронці" пішла від поняття "охороняти право", а не порушувати його. Зрештою, Бог їм суддя. Бо, напевно, на об'єктивне втручання когось іншого в такі справи у нашій державі марно сподіватися...