Амерікен тріп. Десерт для очей: національні парки

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Десерт для очей: національні парки
Перший допис | Попередній допис
Ви любите десерти? Я так. Сьогодні ми поговоримо про це. Але не про ласощі, які можна скуштувати. А про десерти для очей, якими автор цих рядків насолоджувався в Сполучених Штатах. Мова йде про речі не рукотворні, а ті дива природи, які об’єднані під однією назвою – Національний парк.

Під гриф «Національний» будь-що не потрапляє. Тож якщо вам коли-небудь  доведеться побувати в США чи іншому місці, де проїжджаючи повз ви сумніватиметеся чи варто відвідати національний парк, який лежатиме неподалік вашого шляху, не минайте його: я б собі цього не пробачив би.

В цьому дописі я не буду намагатися пояснити на словах, в чому полягає велич природи в подібних місцях, а спробую зробити це за допомогою фотографій. Ми відвідаємо 2 місця – національний парк Йосеміті та місце, де ростуть найвищі в світі дерева – парк секвой.

Йосеміті

Національний парк Йосеміті відвідують більше трьох мільйонів осіб чоловік на рік. У 1984 році парк отримав статус Всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО, і з тих пір користується міжнародним визнанням за вражаючі гранітні скелі, водоспади, ріки з чистою водою, гаї секвоядендронів і багату біологічну різноманітність (близько 89 відсотків парку вважається зоною дикої природи).

Національний парк Йосеміті розташований в американському штаті Каліфорнія. Він знаходиться в 5 годинах їзди від Сан-Франциско і приблизно в 6 годинах їзди від Лос-Анджелесу.

 Заїхавши на його територію ми не одразу знайшли місце для парковки. Через велику кількість автомобілів це було не надто просто. Дорога лежала вздовж бурхливої гірської річки, чимось схожої на ті, що можна побачити в українських Карпатах.

 Над головою нависали скелі, деякі з них були достатньо причудливої форми.

Шукаючи де припаркуватися ми почули гуркотіння води. Поїхали на цей звук, знайшли стоянку для авто і дещо більше, - перед очима постав величезний водоспад, що скидав неймовірну кількість води з височенької гори.

Навіть за кількасот метрів від нього повітря настільки було переповнене вологою, що за кілька хвилин волосся і обличчя заблищало, а на одязі утворилося ледь помітне нашарування краплинок води, схожих на пару.

Почали підбиратися ближче, отетеріли: важко було уявити, що в природі існує настільки потужна сила. На початку травня вода трохи вийшла зі звичних рамок і підтопила тротуари, які зближають відвідувачів із водоспадом.

На території нацпарку можна подорожувати на велосипедах. Оренда одного байка обійдеться у близько 10 доларів. Його перевага в тому, що 2 колеса дозволяють потрапити в ті місця, у які на автівці не заїдеш, хіба-що на своїх двох.

Чаруючим вийшло знайомство з одними із місцевих мешканців – бурундуками. Людей вони майже не бояться, ми годували їх прямісінько з рук.

Цьому процесу несказанно раділи дівчата, оскільки важко було встояти і не посміхнутися дивлячись на милі рильця пухнастих тваринок.

Біля адміністративної частини парку, де знаходяться магазини і сувенірні лавки, стоїть автомат, в який можна всунути медяка та ще кільканадцять центів як оплату, покрутити ручку і отримати як сувенір перетиснену овальну монетку із написом Yosemiti.

Національний парк Йосеміті без перебільшення назву раєм для художників, людей творчих професій, письменників і тих, хто просто хоче відпочити морально, перейняти енергетику природи.

 Біля найкрасивіших місць тут зустрічаються фотографи із професійним устаткуванням, які натхненно роблять світлини.

 Секвоя

В 40 хвилинах їзди від Йосі знаходиться місце, де треба гуляти ніяк інакше, як із задертою головою. Тому, що верхівки місцевих мешканців - дерев знаходяться там, де в Україні літають птахи, тобто дуже високо.

Парк секвой на перший погляд може здатися однотипним, мовляв, ну що там робити, подивився на кілька високих дерев та й усе. А ось і ні. Тут присутній цілий екскурсійний маршрут, а територія парку обставлена вказівниками.

 Окрім тисячолітніх дерев в деяких місцях ми зустрічали прорубані в стовбурі дерева шляхи, якими пересуваються і пішоходи, і автомобілі.

В певних частинах лісу можна зустріти випалені вогнем повалені стовбури.

Парк найбільш відомий своїми гігантськими секвоями, включаючи дерево Генерала Шермана - найбільше дерево на Землі за об'ємом його деревини.

 Воно росте у лісі, в якому також знаходяться п'ять з десяти найбільших дерев у світі.

Біля парковок можна побачити інформаційні стенди з інформацією про парк. На одному з них зображені секвої у порівнянні із розміром інших великих об’єктів: літака, хмарочоса, статуї Свободи.

 На території лежить кілька стовбурів дерев вселенських масштабів. Один із них має величезне коріння,біля якого фотографуються усі туристи.

 Зрештою, як і з стовбурами дерев, у порівнянні з якими людина виглядає нікчемно малою.

 В одному із сувенірних магазинів парку працює симпатична блондинка, з якою хотіли познайомитися кілька наших парубків, але засоромилися. Якщо будете в тих краях, обов’язково зверніть увагу на неї :)

 Також зверніть увагу на той факт, що амерікен тріп привів нас до останньої точки в нашому маршруті – міста в стилі диско – Сан Франциско. Саме тут нарешті стане зрозуміло, чому «дідова коза мекає», а окрім цього читачі допису дізнаються ще багато цікавого!

 Ми проїдемося славнозвісними старовинними трамвайчиками, познайомимося із морськими котиками на пірсі №38, погодуємо товстих американських чайок тарілками з-під крабового супу, переночуємо у будівлі, яку коли займали американські спецслужби, відвідаємо чайна-таун (китайський квартал), поїздимо зайцями в громадському транспорті, простуватимемо «Золотими воротами» та багато іншого!

 Слідкуйте за дописами, ми на фінішній прямій!

Автори: Пол, Віка