Що приховувало купе №5

Другу половину вересня я провів у Польщі – відвідував органи місцевого самоврядування, аби з’ясувати на якому рівні перебуває співпраця громади із владою у країні, яка є членом Євросоюзу. Ця подорож стала можливо завдяки участі у проекті «Прозора Україна». Один журналіст і один громадський діяч від кожної області брали участь у мозговому штурмі на предмет того, як зробити Україну прозорішою, а опісля відвідали польське місто Щецин - для ознайомлення із результатами реалізації аналогічного проекту «Прозора Польща».

І хоча про сам проект «Прозора Україна» можна довго розповідати, в цьому дописі я хочу повідати про історію, яка трапилася дорогою до наших західних сусідів.

Пригоди в Польщі, як і годиться, розпочалися ще на україно-польському кордоні. З горем пополам пройшовши українську митницю, дісталися й до польської. Прикордонники зайшли до вагону і почали вибірково перевіряти речі в різних купе. Те, в якому їхав я і колеги поляки минали, що дуже потішило нас. 

Через 40 хвилин польського «шмону» через відкриті двері купе я побачив прикордонника, який ніс в руках гвинтокрут (електричну викрутку). Почулося, як десь в іншій частині вагону хлопці розкручують обшивку в декількох купе, знімають стелю – один словом шукають контрабанду. За якийсь час цей звук почувся в сусідньому шостому купе. «Всіх смикають, а нас – ні!» - раділи мої сусіди включно зі мною. 

І ось несподівано за кільканадцять хвилин  в отворі дверей з’явилася польська голова в окулярах і надзвичайно чемно попрохала дозволити зайти і розгледіти все. Прикордонник також просив, по можливості, вийти в коридорчик, щоби він нам не створював незручностей. Ми із задоволенням  послухали цього чемного парубка, вийшли до коридору та продовжили свою веселу розмову. А той, тим часом, виліз не верхній лежак і щось там вовтузився.  

Отже стоїмо ми, жваво спілкуємося, і тут звідкілясь згори у нашому купе починають падати блоки цигарок! Тієї ж миті ми оніміли, а мою голову відразу відвідала єдина думка: «Як довести, що це не наші цигарки?». Доки ми стояли і гадали, чи знімуть нас з потяга, чи ні, поляки знайшли близько трьох десятків блоків білоруських цигарок «Магнат».

У підсумку, нас ніхто не арештував. Полякам в процесі виявлення контрабанди я повідомив, що ми – українські журналісти, їдемо на запрошення польської сторони і у підтвердження своїх слів продемонстрував листи підтримки. Ті у свою чергу виявили бажання перевірити вміст нашого багажу. А не знайшовши жодної пачки «Магнату» залишили купе №5 «з миром».

Згодом провідник розповів нам, що в таких випадках зазвичай штрафують саме провідника. 

«Якщо контрабанда невелика, то просто забирають конфіскат і все. Якщо ж навпаки, штрафують. Нещодавно колега-провідник був оштрафований на 7500 злотих (майже 20 тисяч гривень – авт.). Контрабанда цигарок, знайдена у вашому купе, за їхніми мірками є невеликою» - зазначив провідник. 

Цікаво, яким чином ці цигарки потрапили до вагону? Колеги припускали, що без участі провідника це неможливо, і важко з ними не погодитись. Можливо, існує певна домовленість між ним і тими, хто переганяє цигарки за кордон, мовляв, отримуєш такий-то відсоток, а якщо знаходять і штрафують, штраф покриваємо. Таким чином провідник може не переживати про ризики а просто до скромної зарплати додавати непогану надбавку. Мені так здається… Але чи так це? Інформація читачам для роздумів.