четвер, 3 березня 2011 р.

Наші в Данії - 4

Привіт, всім! Сьогодні розкажу про враження після подорожі  в місцевому міжміському потязі та купівлю власного авто.

А все було так. Вирішив придбати собі автомобіль. Вагався дуже довго, вибір тут шалений, починаючи від кольору, закінчуючи моделлю,  а головне -  ціною.  Оскільки без машини в Данії немає що робити, тому постало питання про його придбання.

Поняття маршрутки в цій країні відсутнє. Автобуси є, але куди вони і коли їздять, то хто їх знає. Єдиний найбільш поширений транспорт - це потяг, та на ньому до магазину не поїдеш, правда ж?

Тому почав борознити простори Інтернету, а саме соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники». Це не реклама, це реальний і вільний доступ до інформації для тих, хто знаходиться за кордоном. Маючи в них велику кількість груп, то не проблема знайти те,  що шукаєш. До мого смаку припав, на вигляд, милий компактний трьодверний  хетчбек з невеликим об’ємом двигуна Seat Ibiza 1.4 л.


 Все було б чудово, але автівка знаходилась на півночі Данії, від мене це було 309 км. Постало питання, як туди добратись? Поговоривши з напарником про те, щоб підкинув мене на машині, задовільну відповідь я не отримав. По-перше, багато грошей на бензин, а по-друге, він не встигав на роботу. Тому цей варіант відпав відразу. Тоді вирішив їхати потягом.

Є декілька варіантів  купівлі квитка на потяг. Один з них - це в магазині, який знаходиться при вокзалі, другий - це в автоматі, третій - через Інтернет, четвертий - у провідника. Скажу відверто, варіанти ще існують. 
 
Зайшов в потяг, перше враження: що робити, куди можна сісти???? Знайшовши вільне місце, зручно вмостився, і почав поступово оглядати вагон. В середині дуже затишно, є чотири купе по обидві сторони,  в яких по чотири м’яких зручних крісла. Пасажири сидять один напроти одного, їх відділяє невеличкий столик, куди кожен може покласти якісь свої дрібні речі, типу мобілку чи  смоктальну цукерку.

Над кожним місцем є невеличкий дисплей, який вказує номер місця і маршрут: звідки і куди їде людина. Коли людина купує квиток і заходить на свій час в потяг, на  її місці автоматично пробивається маршрут. І ніхто не може зайняти те місце. В потязі пропонуються різні напої, солодощі та ін. Це була міжміська електричка, а на вигляд і відчуття, як СВ потяг. І в таких люди їздять щодня.

Щоб добратись до місця призначення, мені необхідно було зробити пересадку. Тут це зробити простіше простого. Виходиш на платформу, а там, на кожній, знаходяться цифрові табло, на яких вказується година, номер потягу, який має прибути, на яку колію, і в якому напрямку він курсуватиме.

 Все зроблено для того, щоб людина не відчувала дискомфорту. Також в вагонах є по два табло, в яких прописуються всі зупинки, години прибуття, та вголос озвучуються на яку станцію прибуває.

Добрався до пункту призначення за чотири з чимось години, це справжня насолода, коли подорожуєш.

В кінці кінців, побачив те, заради чого стільки їхав. Повертався додому по автобану. Чесно скажу, дороги набагато кращі, ніж в нас. І я чітко бачу, за що люди платять податки, оскільки відчуваєш це своїми колесами. Ви запитаєте в скільки обійшовся автомобіль? То скажу одне, що це близько двох середньостатистичних рівненських зарплат.

Скажу, що воно того варте!!!

Є питання? Пишіть на triumpf_@ukr.net

Продовження далі буде…

З повагою,
Редчиць Юрій

0 коментарі:

Дописати коментар

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"