"Амерікен тріп" або чого дідова коза мекає. Вступ

Вступ

До будь-якої розповіді найважче сформулювати вступ. Адже в ньому необхідно налаштувати читача сприйняти ту інформацію, яку ти збираєшся донести... Я спробую в хронологічному порядку викласти все, що пережив під час незабутніх пригод в країні великих людей та великих надій - Сполучених Штатах Америки.

За 16 днів (23.04.2011-09.05.2011) перебування в США я прожив зовсім інше життя. Зараз мені здається, ніби це був зовсім не я. Все, донині бачене мною, всі мої відчуття, життєвий досвід, там були анульовані. Я відчув себе посудиною, яка була переповнена брудною водою, і з якої вилили цей бруд і налили чистої кришталевої води... Переродження Фенікса.

Повернувшивсь в Україну, я довго не міг зібратися з думками, щоб описати свою подорож Сполученими Штатами. Мій мозок відмовлявся систематизовувати усі отримані враження та інформацію. Коли я зараз зустрічаю знайомих, вони питають: "Розкажи в 2-х словах як там в Америці!". У відповідь я скептично сміюся і відповідаю: "Для того, аби хоч щось розповісти, потрібно мінімум 2-3 години!". Найнаполегливіші не здаються і кажуть: "Ну скажи хоча б що найбільше сподобалось!". Відповідаю, що простіше запитати що НЕ СПОДОБАЛОСЬ, це можна перелічити на 2-х пальцях, бо сподобалось фактично ВСЕ! Абсолютно все! Аааааа!..

Важко усвідомити, що на планеті є місце, де можна відчувати себе настільки щасливим, важливим, відчувати себе частиною чогось. Ходити серед людей, незнайомих людей, які вітаються з тобою, питають як справи, пропонують допомогу лиш запримітивши найменший натяк на те, що вона тобі потрібна. Посміхаються, постійно посміхаються, хай би їм грець!

Продавці у магазинах говорять з тобою, наче ти гість, якого вони 3 роки чекали. Відчувається наскільки велика різниця між нашими... Пригадую кілька днів тому  почимчикував до нашого квіткового магазину, придбати квіти для дами. Попрохав допомогти вибрати. "Оно стоять, іди вибирай!". Кажу, що не дуже розбираюсь в квітах, яка різниця між цими трояндами, чому різні ціни... "А що ти сліпий? Не бач колір різний, довжина!". І все це з наглою мордою...

Тієї ж миті у памяті вспливають американські аналоги - накачані латиноси з татуюваннями, які панькаються з тобою,наче малою дитиною, афроамериканки, які намагаються догодити тобі так, щоб ти і наступного разу прийшов до їхнього магазину, корінні америкоси піклуються про тебе, немов ти їхній родич. Це важко зрозуміти, а ще складніше пояснити...

Перш ніж повідати про ті місця, у яких побував, розкажу про дві вищезгадані речі, які не сподобались в США.
 
1. Дівчата! Коли я раніше чув фразу, що "українські дівчата найгарніші", я сміявся думаючи, що це самовпевнені українці егоїстично величають наших жінок. Тим паче, всі ми чули твердження, що "некрасивих жінок не буває"... Бувають! В Америці негарні дівчата. Стверджую це з усією відповідальністю. Там я зустрів лиш декількох симпатичних дівчат, про них ми поговоримо згодом. А вся інша тотальна маса - просто... я не знаю якими словами їх описати. Тепер не дивно, що наші емігранти повертаються в Україну, щоб знайти собі дружину.

Там більшість симпатюльок поховані по найвищих ешелонах, за високими стінами ітп. Всі інші "тюльки" снують американськими вулицями. Точніше дорогами. Оскільки на тротуарах крім туристів нікого не зустрінеш - всі на машинах! Звісно, вартість автівок їм це дозволяє. Бачив по тєліку рекламу нового позашляховика від "Мітсубіші" за... 10 000 у.е. В нас за ці бабки хіба галімого "Ланоса" можна прикупити. Ой, знову я відволікся :)

2. Кондитерські вироби. В цьому сенсі я справжній син України, розбалуваний пшеничними виробами. Не дарма пшениця та її колосся - символ України. Наші предки поколіннями пекли і їли, і смачно було їм, і внукам їхнім, і внукам їхніх внуків. В США хліб на вигляд і запах дуже спокусливий, мякенький. Коли пхаєш до рота, той хліб перетворюється на тісто, неначе жуєш якусь жуйку! Ех, згадував я тоді наші запашні паляниці! Я можу стверджувати, що хліб у них такий собі, бо пробував його у 4-х штатах - Каліфорнія, Невада, Арізона і Юта.

Те саме можу сказати про булочки, які вони обзивають донатсами. На вигляд, просто слина тече, гарна тістова форма, джем чи солодка присипка виглядає так, неначе пекарем був якийсь архітектор-естет. На смак... До речі, для повної картини: хліб вартує в середньому 1 долар, солодкий кондитер 50-80 центів.

Не буду захоплюватися загальними речами, бо їх дуже багато. Перейдемо до конкретики. Наступний допис буде про перше місто у моєму турне - Лос Анжелес. Дочекайтеся!

Пе.с. З Асашаі я привіз 31 гіг фоток.  У процесі публікації дописів залишатиму посилання на альбоми. Але це - в майбутньому!