Як дядько Пол барселонським автобусом їздив

Навколо нових автобусів «Man» із Барселони, що вже два тижні курсують першим маршрутом у Рівному, тільки й мови, що не нахваляться. Щоб скласти об’єктивне враження про новий громадський транспорт Рівного, я вирішив проїхатися в новому автобусі та поспілкуватися з його пасажирами, кондуктором та водієм. А щоб влада міста не брала під сумнів ці враження, почувши можливу критику автобусів, до цієї поїздки я запросив начальника міського управління транспорту Віталія Миронюка.

Спочатку про особисті враження. Салон – просторий. Місця достатньо, щоб комфортно їхати стоячи. Вирішив перевірити, чи зручно сидіти на сидіннях, де пасажири їдуть лицем одне до одного. Навпроти себе запропонував сісти Віталієві Миронюку. Сидіння розташовані нормально, інтервал достатній, щоб не торкатися колінами один одного.

Звернув увагу на написи «В автобусі ведеться відеоспостереження». Запитав у кондуктора, де розміщена камера і чи є вона взагалі.

Є. З’ясувалося, в кінці автобуса. Кондуктор запевнила, що вона потрібна на випадок хуліганських дій недобросовісних пасажирів і упродовж дня фільмує салон автобуса.

Водій рідко відкриває передні двері. Запитав, чому. Каже, що таким чином можна уникнули скупчення пасажирів у передній частині автобуса. А двох інших цілком вистачає для посадки.
 
Сподобалось, як відчиняються вікна. На відміну від маршруток скло не відсовується вбік, посилаючи прямий потік повітря на пасажирів. Тут вікна відчиняються вгору, завдяки чому свіже повітря йде у бік стелі. Чи працювали кондиціонери під час поїздки, сказати не беруся, але в салоні автобуса температура була комфортною.

Діставши диктофон, прямісінько в автобусі поцікавився, що думають про новий транспорт ті пасажири, що їхали зі мною. А також запитав, як працюється в автобусі кондукторові та водієві. Особисто я нічого такого, що підлягало б критиці, на своє дуже велике здивування, не побачив.

Зінаїда:
– Автобус зручний, тихий. Їду на ньому вперше. Коли добираюся кудись в отих «Богданах», то трусить в усі боки. А тут – ні.

Ніна:
– Я справді щиро захоплена тим, що такий транспорт з’явився в місті. Це скаже кожен, хто хоч раз проїхався ним. Немає тисняви, працює кондиціонер. Це подарунок для людей, особливо для пенсіонерів, адже ми їздимо безплатно. Коли кудись вибираюся, намагаюся дочекатися на зупинці саме його.

Євген:
– Хотілося б, аби було більше таких автобусів. Дуже зручно їхати. Можливо, трохи повільно, але такою «махіною» на наших дорогах особливо й не розженешся.

 

Віра:
– Часто користуюся цими автобусами. Подобаються кондуктори, вони завжди усміхнені, доброзичливі. Пам’ятаю кілька разів мала прецеденти із кондукторами в тролейбусі. Там працюють і нормальні, але є й такі, що постійно гарчать без приводу. Тут бачиш різницю.

Володимир:
– Коли  вперше проїхався, відразу зрозумів, що маршрутки з міста треба прибрати. Я щодня їду на роботу до РЗВА на маршрутці № 35. Постійно там тиснява, некомфортно. Хотілося б, щоб такий автобус ходив і на 35-му маршруті.

Віталій:
– Подобається, що вартість проїзду нижча, ніж у маршрутках. У спеку в салоні немає протягів, бо і кондиціонер працює, і вікна відчиняються так, що не дує. Хотілося б, щоб ще зробили нормальну зупинку біля поліклініки № 3. Там на ці автобуси завжди сідає багато людей, а зупинка для них зовсім не облаштована.


Володимир, водій:
– Я колись кермував «ПАЗиком», то це просто небо і земля. На перший погляд може здатися, що автобус занадто габаритний для наших вулиць. Але насправді він дуже повороткий.

 Дивуюсь, як інваліди на візках раніше добиралися, наприклад, до центру міста. А відтепер інваліди і матері з колясками без проблем і з комфортом можуть їздити в громадському транспорті. Я просто натискаю кнопку – і виїжджає висувна підлога, що з’єднується з бордюром на зупинці, по якій вони заїжджають всередину.

Юлія Полюхович, кондуктор:
– Подобається тут працювати. В автобусі не жарко, дуже зручно рухатися по салону, бо він великий. Часом чую розмови в автобусі, що всі ним задоволені. Приблизно 70 відсотків пасажирів – пенсіонери, які їздять безплатно. Продаємо 500-550 квитків на день, тобто лише 30 відсотків пасажирів платять за проїзд. Щодо інвалідів на візках, то за час моєї роботи вони їхали тричі, на іншій зміні у колег – також кілька разів. В автобусі є спеціальні місця для візків. Радує, що рівняни бережуть автобуси: сидіння не ріжуть, салон не обписують.

Віталій Миронюк, начальник міського управління транспорту:
– Більшість пасажирів належать до пільгових категорій. Здавалося б, перевізник робить добру справу, але його фінансове становище від цього терпить. Перші дні він працював у дуже великий збиток, мінус 800-900 гривень за день. Це не враховуючи витрат на пальне, зарплату водія і кондуктора тощо. Зараз уже виходить майже на нуль.

 Сподіваюся, що в нових автобусах усе-таки їздитимуть більше рівнян непільгових категорій, щоб перевізник отримав хоча б невелику рентабельність. Інакше за нинішніх розкладів він за місяць-другий може просто зняти з маршруту свої автобуси, і місто втратить гарний транспорт. Буде шкода, бо цими автобусами мало того, що комфортніше їздити, то ще й на 50 копійок дешевше, ніж у маршрутках.

Зважаючи на все вищезазначене, висновок можна зробити один: великогабаритні автобуси - дуже непоганий транспорт. І якщо їхня кількість збільшуватиметься, рівняни від цього тільки виграють. А хто в цьому сумнівається, раджу проїхатися в нових автобусах по першому маршруту і зробити власні висновки.

п.ес. Або напишіть їх в коментарях