пʼятниця, 11 вересня 2009 р.

ЙОГИ, СКЕЛІ ТА ПІСТОЛЕТ БІЛЯ СКРОНІ

Безсумнівно, більшість школярів провели літні канікули вдома, у бабусі, в кращому випадку, з’їздили на море. Така перспектива зовсім не приваблювала рівненського десятикласника Діму, більш відомого у різних тусовках, як Шаман. Тільки-но школа «випустила» дітей, він зібрав рюкзак і вирушив подорожувати автостопом по Україні.

- Подорожувати автостопом почав із 14 років. Якось відвідав зі своїм товаришем один музичний фестиваль, там познайомився з 30-річним корінним англійцем, який мандрував нашими землями,- повідав Діма Шаман. - Я приєднався до нього. Подорожували цілий місяць західною та центральною Україною. Це був досвідчений автостопщик, який об’їхав багато країн не лише на автівках, а й на локомотивах і кораблях.
То було минулоріч. Остаточно Дімина любов до автостопу зміцніла у квітні цього року. Хлопець вже п’ять років займається у музичній школі №2. Він пригадує, як одного весняного дня зателефонував учитель і запропонував… проїхатися Європою разом з ансамблем, оскільки Діма був ударником.

- Їхали ми централізовано, на автобусі. Маршрут проходив через Угорщину, Австрію, Італію, Францію, Швейцарію, Німеччину та Польщу. Хоча це не був автостоп, проте подорож допомогла мені зрозуміти, що немає кращого відпочинку, - зізнався він.

А тому, дочекавшись літніх канікул, учень Рівненського обласного ліцею-інтернату вирішив об’їхати усю країну. Вийшло так, що за півтора місяці він зробив це… двічі.


- Почалося все зі Львова, з відвідин музичного фестивалю «Старе місто». З дому вийшов із рюкзаком, у якому лежали ключі, 5 гривень і пляшка пива. Зустрів дівчинку, яку не бачив цілий рік і навіть не мав її контактів, познайомилися минулоріч на якомусь концерті і розбіглися. Юля запропонувала поїхати з нею у Карпати на якусь там «тусовку». І тут я вирішив, що це чи не найкращий привід для старту запланованого автостопування. Повернувся у Рівне буквально на декілька годин, зібрав рюкзак і вирушив назад.

Вже на самому старті чекало випробування: двом юним туристам неправильно вибили білети, тому їх не хотіли пускати до електрички. Проте за хвилину вони все-таки поїхали до Сваляви. По прибутті довелося півночі йти пішки.

- Тоді я не витримав і сказав уголос: «От би хтось підібрав, нагодував і завіз, куди треба». Не встиг змовкнути, як на дорозі з’явився крутий автомобіль і завіз нас куди треба, - посміхнувся Діма. - Декілька днів мешкали у палатках, поки одного дня я не заблукав в лісі. Довго тинявся у темряві, нарешті побачив світло, пішов на нього. І вийшов на табір... йогів, які також подорожували і зупинилися у лісі. То були шестеро чолов’яг, які автостопували з Саратова. Один із них був психологом, двоє - сучасні художники, чайний майстер, який досконало володів цим мистецтвом, деякі з них певний час жили в Індії. Йоги розповіли, що рухаються до Криму, проте я переконав їх, щоб поїхали зі мною до Тернополя в рамках мого всеукраїнського туру, а до Криму ми у будь-якому разі дістанемося. Вони погодилися, ми вирушили. На цьому етапі я попрощався із дівчинкою, з якою попередньо подорожував. Ми об’їжджали області, які пролягали на шляху. Кожне місто, у якому бував, намагався обійти повністю. Діставшись моря, розбили палатки на березі. Відчуття були незабутні. Не розумію людей, які платять шалені гроші за житло на курортах, якщо можна безкоштовно відпочивати на лоні природи.

Найгіршою областю для автостопу Шаман називає Херсонську. Там доводилося не один десяток кілометрів долати пішки. Після кількох днів дороги Шаман та йоги дісталися узбережжя Криму. Поблизу Судака вирішили видертися на мис Меганом, відомий як пристань відьом, йогів і тих, хто шукає єднання із самим собою. Лізти туди довелося по відвісних скелях без жодної підстраховки. Один невірний рух, і… Видершись, зустріли людей, які роками живуть у вігвамах. Переважно це ті, хто втік від системи і хоче жити вільно, бажає знайти якусь відповідь чи просто відпочити. Блукаючи мисом наштовхнулися на храм індійської богині Шиви, якого хтось виклав із каменю.

Згодом Шаман розпрощався з йогами та рушив на схід України. Звідти привіз не найкращі враження. Хоча б тому, що йому тричі приставляли пістолет до скроні.

- Уперше це трапилося в Маріуполі, бо я їздив на велосипеді у величезних рожевих окулярах «зірочками» і не сподобався місцевим мешканцям. Мене відвели убік, тицьнули пістолет і сказали, що тут більше не з’являвся. Цікаво, адже це були не якісь малолітні психи, а чолов’яги років за 30, - розповідає Діма. - Другий випадок трапився у Донецьку, бо я «не з цього району міста». Тобто вони там існують комунами, і ходити із району в район буває небезпечно. Втретє подібна подія трапилася у Луганську, бо я «западенець». Стояв у магазині пів години, мене не хотіли розрахувати, цькували, бо говорив українською. Коли я почав обурюватися, підійшов охоронець, ткнув пістолет у спину і вивів з магазину. З цього «гостинного» міста я поїхав по північних областях. Чи не у кожному регіоні відтепер маю знайомих, також є контакти в інших країнах. Залюбки обмінювався номером телефону з такими ж автостопниками.

Частенько юного туриста затримувала міліція. Правоохоронці ніяк не могли зрозуміти, що він не втік із дому, а просто подорожує. Телефонували мамі, вона щоразу пояснювала, що все добре. Зробивши коло по усіх областях, Шаман повернувся до Львова. А потім за відомим сценарієм рушив іще раз по Україні.

- Водії, які підбирають, зазвичай виявляються добрими людьми. Інші не зупиняються, щоб підвести когось, бо їм «фіолетово». Сідаючи в авто представляюся, кажу куди їду і звідки. Водії розповідають і про свої проблеми. Автівки трапляються різні, частенько доводилося подорожувати на «крутих». А одного разу, із невеличкого села на півдні їхав до Маріуполя на… бетономішалці. Подорожуючи я постійно руйнував стереотипи, які стосуються автостопу. Тобто раніше чув, що вночі авта не зупиняються, що іномарки ігнорують автостопщиків тощо. Це все неправда.

Цікаво, що Шаман подорожує фактично без грошей. Востаннє він виїжджав із картою, п’ятьма гривнями, спальником, палаткою, декількома футболками, казанком, металевою кружкою, запальничкою та… турецьким барабаном. Саме він приносив йому такий-сякий заробіток на їжу.

- В Тернополі заробив 300 гривень за три години, заробітку в інших містах також вистачає, є за що поїсти. А гроші на дорогу практично ніколи не потрібні. Автостоп - це свобода, пригоди та завжди нові враження. І взагалі, це виховує дисципліну та відповідальність, - резюмував наш автостопівець.

Деякі батьки забороняють своїм дітям гуляти після 22.00 чи 23.00 години. А у нашому випадку 15-річний юнак самостійно двічі об’їхав усі області України. На запитання, як він ставиться до бережливості батьків, Шаман відповів, що гуляти у певних містах куди небезпечніше, аніж простувати дорогою чи ночувати посеред поля. Це він перевірив на собі цьогоріч. А вже наступного року, коли йому виповниться 16, і вже матиме право виїжджати за кордон, Діма планує вирушити автостопом по Європі. Під час нинішнього «тріпу» по Україні він познайомився із багатьма європейцями, кожен запрошує до себе у гості. Шаман зізнався, що обов’язково хоче погостювати у дівчинки з Голландії, а також проїхатися по країнах Шенгену.

- Хоча це лише плани. Куди важливіше нині навчання у РОЛІ, адже стартує навчальний рік. Не дивуйтеся, але вчитися я люблю і виходить це непогано, тому тепер хочу зосередитися на зубрінні. А по можливості, вириватимуся хоча б на короткі подорожі. Звісно, лише автостопом, - твердо сказав Діма, на прізвисько Шаман.

0 коментарі:

Дописати коментар

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"