- У США поїхав не вперше, бував там із другом минулоріч. Вирішили поїхати знову. Переліт відбувався через Лондон. Хочеться відзначити, що в іноземному аеропорті можна з легкістю зорієнтуватися, оскільки там багато вказівників і ввічливий персонал, який охоче допомагає пасажирам, - розповідає Анатолій. - Відчули це, коли побачили у Лондоні, що наш рейс у США до Нью-Йорка скасували, а місця у декількох наступних вже заброньовані. Відразу попрямували до відділення британської авіакомпанії. Уявіть наші здивування, коли ті вибачилися, запропонували новий квиток на найближчий рейс, квиток на автобус, щоб переїхати до сусіднього аеропорту, а також грошовий ваучер як обов'язковий елемент, що засвідчує турботу про своїх клієнтів.
Щоб переїхати до іншого аеропорту, хлопці мали отримати тимчасову візу на "вихід" у Лондон. Знову ж таки, на своє здивування, отримали її без проблем від візового офіцера. Друзі влилися у велике місто, проте по славетних центральних вулицях Лондона, на жаль, прогулятися не вийшло.
- Приїхавши у величезний аеропорт Хітроу, який нагадував музей архітектури та мистецтв, ми здали багаж, «дослідили» простори аеропорту, а коли прийшов час реєстрації, нас повідомили, що місць в економ-класі немає... але є у бізнес-класі! – пригадує Анатолій Ісаєнко. - Нас перевели до спеціальної зали очікування із вражаючим обслуговуванням: затишна атмосфера, зручні дивани, елітні напої тощо. Навіть засмутилися, що в нас було так мало часу до вильоту, адже перебування там – суцільна насолода.
Зрозуміло, що бізнес-класом друзі ніколи не літали. А тут бізнес-клас ще й від однієї з найкращих британських авіакомпаній!
- Рівень обслуговування високий, у кріслах будь-яка частина налаштовується за примхою пасажира. Можна зробити навіть абсолютно рівне ліжко! Спати ніхто не заважає, бо місце відділене від інших пасажирів. Навіть присутній цілий мультимедійний комплекс з іграми, телепрограмами, фільмами, музикою тощо, - повідав студент НУВГП.
У вечірньому Нью-Йорку рівненських студентів чекав російський таксист, який упевнено пропонував «найдешевший готель і транспортні послуги», від яких ті відразу відмовилися, знаючи, що це «розводняк» для приїжджих. Готель обрали самостійно, а відпочивши, подалися гуляти по легендарному Манхеттену, адже на них чекав ще один переліт - рейс до Сієтла через Детройт.
- У Сієтлі ми… залишилися з документами та речами, які мали при собі. Особисті речі десь загубилися серед багажу. Ми залишили адресу, на який хочемо отримати багаж, перед нами вибачилися і сказали, що перешлють, і переслали, - каже Толік. - На екскурсії часу не було, адже звідти поспішали у Кетчікан (Аляска). Летіли над місцевістю, яка вражала своєю чудовою гірською природою. Аеропорт у цьому містечку розташований біля підніжжя гори, по обидва боки злітної смуги – неймовірної краси гори! Шлях до міста перекриває невелика протока. Замість автобусів тут використовують пароми, а в якості маршрутних таксі - невеличкі гідроплани, які сідають й злітають кожні 2-3 хвилини.
Кінцевим пунктом їхньої подорожі до Аляски було місто Крейг. Адже від початку хлопці збиралися працювати на заводі по переробці риби.
- У цих місцях навколо повно орлів, ведмедів і морських китів. Нам забезпечили безкоштовне проживання та харчування і, певна річ, оплачувану роботу. Мав велику наснагу трудитися, за два місяці встиг спробувати себе майже на всіх позиціях. Спочатку просто допомагав, а останні тижні перед від’їздом вже монтував датчики та детектори. У вільний від роботи час ми або відновлювали свій організм відвідуючи басейн і просто насолоджуючись свіжим гірським повітрям, або навпаки - шкодили йому проводячи час у місцевому барі, який завжди був заповнений нашими працівниками, - посміхнувся Анатолій Ісаєнко. - Останнього дня я оформив Alaska ID - картку, яка використовується як паспорт на території США. Також буквально за 15 хвилин міг би отримати американські права, якби здав відповідний тест із правильністю відповідей на 80 відсотків, а не на 65.
По закінченню роботи хлопці твердо вирішили: додому не поїдуть, поки не відвідають якомога більше цікавих місцин. Адже до США вони приїхали не лише з метою заробітку, а й за гарними враженнями.
- Тур містами західного узбережжя США розпочали з того ж Сієтла. Там зняли автомобіль, адже збиралися рушити до Сан-Франциско. Оформлення документів на full-size автомобіль зайняло п’ять хвилин. Також заїхали до великого і популярного в США супермаркету за необхідними речами, найважливішою покупкою став GPS-навігатор. Дивина, за наявності чеку його можна здати назад до магазину упродовж місяця! У Сієтлі, штат Вашингтон, побували в Музеї авіації. Бачили перші в історії літаки, військові і цивільні, найновіші досягнення у галузі авіації, в тому числі велику кількість симуляторів і тренажерів.
На дорозі до Сан-Франциско (Каліфорнія) друзям довелося здолати близько тисячі миль. Керування автівкою в США хлопці називають безперервною насолодою: ідеальна дорога, рівномірна їзда всіх учасників дорожнього руху.
- Подорожували з кількома друзями. Мені довелося кермувати вночі. У цьому місті змінили автівку на міні вен. Покаталися по вечірньому місту і попрямували до Національного парку Йосеміті, який розкинувся на висоті від 600 до 4000 метрів над рівнем моря. Ці перепади висоти були просто вражаючими. Тут бачили лісові пожежі, що закривали доступ до деяких частин парку. До речі, за засмічення цього природного заповідника штрафують на… тисячу доларів!
Подорожуючи Каліфорнією хлопці, відвідали Долину смерті - справжню американську пустелю з вузькою дорогою та автомобілями на ній, що зустрічаються не частіше разу на півгодини.
- Місцевість нагадувала іншу планету: безкраї піски, піщані дюни, де-не-де каньйони, а температура +44 за Цельсієм, - пригадує Анатолій. - Звідтіля поїхали до столиці азартних ігор Лас-Вегаса, штат Невада. Серце міста розташоване лише на одній вулиці, житлові будинки розкинулися у пустелі обабіч неї. Гральні автомати тут не лише у казино, а й у кожному продуктовому магазині, на кожній заправці… Гроші можна протринькати за лічені секунди.
Також хлопці відвідали Греблю Гувера - унікальну гідротехнічну споруду в США. Це бетонна гребля висотою 221 м і гідроелектростанція, споруджена в нижній течії річки Колорадо.
- Звідтіля узяли курс на столицю кінематографу - Лос Анджелес. Місто зустріло нас буденними заторами та хмарочосами. Відвідали пляжі з велосипедними доріжками і чудовими місцями для відпочинку. Акули тут плавають за 20 метрів від берега. Також бачили всесвітньо відомий напис Hollywood на місцевій горі, відвідали Алею Зірок. Після того ми повернули орендований автомобіль, і, також із пересадками, попрямували на Батьківщину. Нині почалося навчання в НУВГП, тож сиджу на парах і нудьгую за нещодавніми пригодами, - зізнався Анатолій Ісаєнко.
Під час цієї подорожі хлопці проїхали понад 5000 кілометрів. Більшість ровесників Анатолія про такі пригоди можуть тільки мріяти. А от він знає, що будь-яка мрія може стати реальністю.
0 коментарі:
Дописати коментар