За кілька днів освітяни відзначатимуть професійне свято. Цікаво, а чи була у публічних людей Рівненщини вчителька, яка вплинула на їхній вибір життєвої стежини?
Виявляється, заступнику міського голови Рівного Галині Кульчинській донині сняться жахи, у яких вона… не може скласти іспит із математики! А своїм життєвим успіхам вона завдячує вчителям-гуманітаріям.
- До сих пір у моїй свідомості живе класний керівник Алла Петрикеєва. У ЗОШ №18, де я вчилася, увесь наш клас хотів бути схожим на неї. У вчительки була магічна мова, настільки витончена, що я донині вважаю її вищим рівнем інтелігентності. Саме вона вплинула на мій вибір професії, також захотіла бути вчителем.
У старших класах у нас викладала молоденька вчителька Тіна Миколаївна. Вона була стильна, симпатична, стримана, з власними судженнями. Після школи я не вступила до омріяного ВНЗ, на екзаменах за твір отримала «четвірку», а не необхідні п’ять балів. Для випускників шкіл того часу існувала можливість попрацювати один рік у своїй школі піонер-вижатою. Я цим скористалася, таким чином отримала можливість познайомитися з нею ближче. Вона перша, хто дав мені почитати Ремарка, Хемінгуея, адже в Радянському Союзі у масовому розповсюдженні подібних книжок не було. Для мене це стало вікном в інший світ. Я почала тягнутися до цих речей. У підлітковому віці діти намагаються когось копіювати. Вони, у більшості випадків, не здатні самі проаналізувати що для них є добре, а що - ні. Я тягнулася до цих людей, хотіла бути схожою на них.
Нині те ж саме бачу по своєму синові. Він розповів, що увесь їхній клас дивиться серіал «Доктор Хаус». Думаю, дай перевірю, що воно таке. Подивилася, це просто шик. Відтепер сама намагаюся не пропускати. Тут суть не в тому, щоб стежити за «медичними подіями» серіалу, а спостерігати за особистістю головного героя. Діти повертаються раніше із прогулянок, щоб не пропустити чергову серію. Бо підсвідомо їм хочеться бути на когось схожим…
І третьою вчителькою, яка залишила слід у моєму житті є Людмила Малая, яка нині викладає історію в обласному ліцеї. Свого часу вона прищепила мені любов до праці, я була кращою піонер-вожатою у місті. Зізнаюся, математику я погано розумію. Навіть розкрию таємницю: мені донині, буває, сняться жахи, що я не склала іспит із математики (посміхається, - авт.). А вищезгадані вчителі-гуманітарії великою мірою причетні до формування мене як людини й особистості.
А ось у ректора Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука вчителька була дуже особлива.
- Щоразу з наближенням Дня вчителя я сам собі задаю питання - яку роль зіграв учитель у моєму житті? На це є причина. Справила найбільше враження та вплинула на подальше життя моя перша вчителька. А нею була… моя мама Віра Михайлівна! Вчити мене почала з п’яти років, а можливо, й раніше, мені у цьому сенсі пощастило. Вона з юних літ заклала у мені багато хорошого. Цьому неабияк посприяло дивовижне поєднання вчительки і матері. До речі, вона 29 років працювала вчителем у різних сільських школах. Вважаю, що вчитель – це не професія, а життєве покликання. Незалежно від того, на уроках він чи ні, освітянин несе в собі багато доброго.
Начальник Рівненського міського відділу УМВС України в Рівненській області Григорій Зарічнюк професію обрав через… комплімент директора школи!
- Звісно, першою людиною зі школярських років, яка вплинула на формування моєї особистості, була перша вчителька Віра Лук’янова. Тоді наша сім’я мешкала на хуторі Партизан, і до школи щодня мусив долати 5 кілометрів пішки незважаючи на погодні умови. Саме Віра Варфоломіївна навчила мене відповідальності, допомогла полюбити шкільну науку.
Велику роль у моєму житті зіграла і вчителька історії Галина Петрук. Вона прищепила мені любов до гуманітарних наук, я донині цікавлюся історією, це усе завдяки їй. А на вибір моєї професії вплинула директор школи, у якій я навчався, Зінаїда Мельник. Її чоловік викладав у нас фізпідготовку. Коли я закінчував школу, трапилося так, що Зіна Петрівна запропонувала мені приміряти форму її чоловіка. Коли я це зробив, вона вигукнула, що мені дуже пасує! Мене це зачепило, і, як бачите, позаду вже багато років служби у міліції. Все завдяки пані директорці.
пʼятниця, 2 жовтня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Про мене ;)
- дядько пол
- Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
0 коментарі:
Дописати коментар