четвер, 27 грудня 2012 р.

Як синоптики погоду визначають. Екскурсія на метеостанцію

Більшість із нас перед тим, як зранку піти з дому, обов’язково цікавиться погодою на день грядущий. Адже нікому не хочеться мокнути під дощем без парасолі чи мерзнути під час сильної заметілі. А чи знаєте ви, як саме визначаються і прогнозуються погодні умови? Мабуть, знають це дуже приблизно і далеко не всі. Відтак, автор цих рядків, озброївшись фотоапаратом, завітав до Рівненької метеостанції, аби дізнатися більше про секрети взаємин метеорологів із «небесною канцелярією».

Їдемо до Рівненського аеропорту. На КПП виписують спеціальний пропуск, кажуть, що без нього легально втрапити на територію летовища, і зокрема метеостанції, неможливо. Мені пояснюють, що в метеорологічній станції на території аеропорту визначають поточні метеорологічні умови, а в адміністративному приміщенні самого аеропорту працює гідрометеослужба. У ній синоптики прогнозують погоду.

Отож спочатку чимчикую до метеостанції. Вона в декількох сотнях метрів від будівлі аеропорту.

Щодня її працівники за будь-яких погодних умов долають цю відстань. Розповідають, що під час сильних заметілей доводилося борсатися в снігу товщиною півметра! Але синоптики понад усе люблять свою роботу, а несприятливі погодні умови – це теж їхня робота і це явище тимчасове.

– На метеостанції ми проводимо спостереження за всіма метеорологічними явищами: швидкістю та напрямком вітру, хмарністю, температурою повітря, атмосферним тиском тощо, – розповідає завідувач сектора метеорологічних спостережень та інформації Ольга Перебєєва. –
На станції позмінно працюють десять осіб. Одночасно тут зазвичай перебувають три особи: одна людина обслуговує сільське господарство, цілодобово збираючи і передаючи дані про метеоумови кожні три години. Другий фахівець обслуговує авіацію, передаючи зібрану інформацію про погодні умови щопівгодини: з ранку і аж до 17.00. А третій працівник – це завідувач сектора, який координує всю роботу.

На території метеостанції мешкає пес на прізвисько Градік. Працівники гуртом його годують і називають чотирилапого своїм охоронцем. Ну а прізвисько він отримав від слова «град».

Також працівники метеостанції розповіли, що їхній професії вчать лише у декількох навчальних закладах України, зокрема в технікумах у Харкові та Херсоні, а також університеті Одеси.

Метеостанція працює безперервно, отримуючи дані з автоматичних приладів спостереження за погодою кожні 15 секунд. Усі дані з метеостанції передають у зашифрованому вигляді.

– На перший погляд це звичайний набір букв та цифр, але не для метеоролога. Наприклад, у цьому коді чотири дев’ятки означають, що нині гарна видимість, близько десяти кілометрів, – розкрила секрет одного з кодів технік-метеоролог першої категорії Інна Піменова. – І якщо хтось досі вважав, що метеорологи сидять і лише температуру вимірюють, то зауважу, що насправді у нас набагато складніша і дуже відповідальна робота.
 
Кожні півгодини рівненські метеорологи передають зібрану та зашифровану інформацію до столиці, а звідти її передають у міжнародний банк даних до Брюсселя. На основі цих даних складаються синоптичні карти, відповідно до яких синоптики роблять свої прогнози. За такою схемою збирають метеорологічну інформацію по всьому світу.
Метеомайданчик, на якому розташовані автоматичні прилади для гідрометеорологічних спостережень, має розміри 26 на 26 метрів. 

– Ходити тут можна лише по спеціально вимощених стежинках, не порушуючи природного трав’яного покриву, – ділиться особливостями своєї роботи технік-метеоролог першої категорії Марія Ковальчук. – На майданчику розташовані різні прилади: як автоматичні, так і ручного користування. Приміром, витяжні термометри для виміру температури в ґрунті. Декілька термометрів опускаються на різну глибину – 20, 40, 80, 160 і 320 сантиметрів. Їх нині не використовують, адже метеомайданчик обладнали автоматичними датчиками для таких вимірів. І лише в екстрених випадках, коли немає світла, щоб не переривати регулярність збору даних, використовуємо не автоматичні, а ручні прилади.
 
На метеомайданчику є і снігомірні рейки, і опадомірне відро, яке, як виявилося, міняють кожні шість годин, визначаючи кількість зібраних за цей період опадів. Але здогадатися про призначення більшості приладів без роз’яснення пані Марії було дуже складно. 
– Ось прилад, за допомогою якого ми вимірюємо промерзання ґрунту. Адже для сільського господарства ця інформація має велике значення, – каже Марія Ковальчук, вказуючи на відповідне обладнання. – В основі цієї технології спеціальна трубка, наповнена водою, яка міститься у ґрунті. Дістаємо її і навпомацки визначаємо, до якої глибини вода в трубці замерзла. Таким чином і визначаємо рівень промерзання ґрунту.
 
Цікаво на метеостанції вимірюють видимість.
– У нас якраз встановлюються і тестуються прилади для автоматичного визначення видимості. Тож поки що визначаємо її візуально. Для довжини до двох кілометрів маємо щити-орієнтири. А от видимість у десять кілометрів визначаємо по… горі в селі Дядьковичі, – розкриває таємниці Марія Ковальчук. – Якщо її не видно, значить видимість менша за 10 кілометрів. Тоді звертаємо увагу на інший орієнтир – будинок культури із зеленим дахом в Омеляні, який на відстані п’ять кілометрів від нас. Видимість у три кілометри визначаємо завдяки ряду дерев обабіч нашої станції.
 
Окрім професійних навичок, пані Марія має ще один талант – пише вірші. Один із них стосується і її професії. Відтак, поетеса-метеоролог люб’язно процитувала його і для наших читачів.

ПРИСВЯТА МЕТЕОРОЛОГАМ
Зима, морози, заметіль.
Чи хуртовини,чи пурга.
Дорога повністю в заметах.
По пояс злежані сніга.

Усе оце не з казки взято,
А із реального життя.
Усі оції перешкоди
Метеоролог всяк дола.

Бо наша вже така робота –
Творить погоду й наглядать,
Коли повіє сильний вітер
І де прогуркотить гроза.

І в небо дивлячись на хмари,
Він має визначити вмить,
Яка вона, у скільки балів;
Чи небо видно, чи зірки.

Робота наша хоч нелегка,
Але правдиво вам скажу,
Що люди наші працьовиті.
Всю силу праці віддають.

Від метеостанції автор цих рядків почалапав до будівлі аеропорту в гідрометеослужбу. Про особливості тутешньої роботи нам розповіла завідувач сектора метеопрогнозів «Авіаметеостанції цивільної Рівне» Ніна Мороз:
 
– На метеомайданчику спостерігають за тою погодою, яка панує нині. А ми, відповідно до зібраних даних, прогнозуємо її на майбутнє, – пояснила вона. – Для цього складаємо спеціальні синоптичні карти. На них позначаємо хмарність, напрям та швидкість вітру, температуру, атмосферний тиск тощо. Для того, хто не вміє її розшифрувати, така карта може видатися абсолютно незрозумілою. А для метеоролога – це цілий світ. 
По всьому світу вісім разів на добу в один і той же час ведуться спостереження і зводяться у спільну базу даних. Ми працюємо за скоординованим міжнародним часом – за Грінвічем. Саме по синоптичних картах, враховуючи всі зібрані дані, синоптики і визначають, якою буде погода на певній території в найближчі дні.

За словами Ніни Мороз, погода в інтернеті складається за допомогою спеціального програмного забезпечення, відповідно до математичних розрахунків. Але вона ніколи не буде настільки точною, як у метеорологів.
– Адже метеорологи враховують багато речей, які жодна програма врахувати не зможе, – каже пані Ніна. – Уявімо, що в бік України рухається циклон з Італії. Але йому на шляху ще потрібно перейти через Карпати. Треба врахувати, що гори можуть стати на заваді циклонові чи змінити його траєкторію. Математичні розрахунки цього ніяк не врахують. Звісно, буває, що і ми помиляємося з прогнозами. Але це буває дуже рідко, і ми після цього детально розбираємо причини неточності та аналізуємо їх.

До речі, як розповіла Ніна Мороз, пряме включення синоптиків із прогнозом погоди в радіоефірі вперше здійснили саме рівненські метеорологи на місцевій хвилі ще в минулому столітті. А після перших вдалих спроб цю практику перейняли і столичні синоптики.

Ось така вона, ця робота – нелегка і дуже відповідальна. А якщо задуматися, то і незамінна. Адже на її результати орієнтуються мільйони людей. Метеорологи намагаються виправдовувати цю довіру.

0 коментарі:

Дописати коментар

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"