понеділок, 2 вересня 2013 р.

Як українські гостинці доїхали до болгарського добряка. Епілог

Що посієш, те пожнеш. Ні,  це не рядки з проповіді. Це роз'яснення причинно-наслідкових зв'язків в історії про власника болгарського ресторану, яку автор цих рядків описав в дописі "Про болгарський менталітет та український прапор". Пропоную продовжити прочитання даного матеріалу лише після ознайомлення із попереднім.


Так от, після повернення до України про Текіна ми не забули. А вирішили, як і домовлялися, передати добряку із Болгарії декілька подарунків в національному стилі.

Відвідавши річницю битви під Берестечком, придбали там вишиванку. На Андрієвському узвозі в Києві купили 3 пивні бокали із вигравіюваною мапою України, національними символами та найвідомішими місцями столиці. У рівненському супермаркеті придбали міцної української горілки у сувенірній пляшці в формі козака. І на додачу до подарункової коробки поклали наше спільне із ним фото, аби нагадати, від кого ж цей гостинець.

З часу нашої із Текіном зустрічі минуло два місяці. Коли врешті визначилися із подарунками (процес затягнувся в силу того, що мешкаємо у різних містах), знайшли і шлях їх доставки у Болгарію. За це окрема подяка рівненському адвокату Володимиру Шаховському, який їдучи на відпочинок, дізнавшись про історію із Текіном, погодився прихопити із собою кількакілограмовий пакунок для болгара.

І ось він, епілог. Неділя, 1 вересня, Володимир із товаришем Тарасом почимчикували до кафе "Троя" із заздалегідь заготовленою нами для них картою. Знайшли кафе, знайшли Текіна і принесли йому дари від українських козаків.
Текін Індже і Володимир Шаховський (праворуч)

Про реакцію болгара Володимир повідомив скайпом:

"Я показав йому ваше і фото і сказав, що хлопці з України добра не забувають. І передали вам декілька гостинців з України. Текін вас певна річ відразу пригадав, поцікавився чи ви ще раз не приїхали. Коли відповів, що ні, він узявся гаряче дякувати і відразу приміряв вишиванку. Зробили декілька фото на згадку разом із вашими подарунками. До речі, напевно, навряд чи я вас здивую, якщо скажу, що після цього він пригостив нас обідом", - посміхнувся Володимир Шаховський.

"До речі, Текін із сумом повідомив, що одного ранку, приїхавши до "Трої", він побачив, що український прапор, який ви разом повісили - зник. Він переконаний, що вітер навряд чи міг його зірвати, адже інші прапори висять. Можливо, хтось, кому не мила Україна, зірвав його?", - задав риторичне запитання рівненський правник.

Проте, як то кажуть, кожна історію закінчується хепі-ендом. Володимир Шаховський пообіцяв, що покидаючи Болгарію, залишить для Текіна привезений із собою український стяг.

Виявилось, що рівнянин перед виїздом до Болгарії надихнувся нашою історією, в т.ч. і тим, що під час відпочинку ми вивісили наш прапор на балконі, і вирішив також взяти із собою жовто-синій стяг.

Українці передають прапор болгарам

Чому? Бо українське - це модно. А бути українцем - почесно. І воістину щасливий той, хто не забуває цього не лише за кордоном, а й живучи в Україні: не завжди в теплі, не завжди в достатку, але завжди на своїй рідній землі. Шануймося! І не забуваймо віддячувати за добро - добром!

0 коментарі:

Дописати коментар

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"