Про рибу з черв’яками, сир із цвіллю і ковбасу, натерту олією

Одного дня вранці випадково зустрів знайому. Скаржиться, що переплатила півтори гривні за рис у супермаркеті. Мовляв, на ціннику - одна ціна, на чеку – інша. Пригадалося, як сам днями замість однієї пляшки олії за дві розрахувався – неточність помітив, розглядаючи чек удома … Як показує практика, ми не одні такі.

ЗНУЩАННЯ ЗІ СПОЖИВАЧІВ

Автор цих рядків вирішив поцікавитися у рівнян, чи дурили їх у супермаркетах. Традиційно, зробив це на Інтернет-порталі «Базіка».

Одна з користувачів сайту зізналася, що, свого часу, працювала у супермаркеті, тож досконало знає «мутки» у великих торгівельних закладах. Певна річ, я не знехтував можливістю поспілкуватися на цю тему, тож запропонував поділитися досвідом на умовах конфіденційності. Дівчина повідала воістину жахливі речі:


- Супермаркети – це одна суцільна махінація. Скажімо, старіший майонез у нас ставили на поличці попереду, свіженький – за ним. Люди, як правило, на дату виготовлення не дивляться, таким чином вдавалося звести до мінімуму кількість простроченого майонезу. А от щодо м’яса, то це просто жах! У супермаркеті воно може лежати місяцями. А коли вже стає липким, з нього роблять «чудо-фарш» або «чудо-шпикачки».

Риба свіжою буває лише тоді, коли приїжджають директори. До речі, в коропі якось бачила черв’ячків. Щодо копченої риби, то її миють, протирають, заморожують – коротше, реанімують, як можуть, доки вона не починає «цвісти». Сири в супермаркеті взагалі ніколи не псуються. А ті, які продають розфасовані шматочками, на моє переконання, свідомо купить лише самогубець. Їх перепаковують що три дні, а коли покриваються цвіллю, її зрізають і знов на прилавок кладуть.

На молоці в супермаркеті не змахлюєш, хіба-що виробник «накручує» термін зберігання. Якщо говорити про ковбасу, то сардельки і сосиски у нас мили, мисливські ковбаски та копчене м'ясо вакуумували. Деяку ковбасу натирали олією…

- Щоб придбати якісний і безпечний продукт, треба просто мати знайомих продавців. І кілька слів щодо страв власного виробництва супермаркету: якби ти бачив, як їх готують, ти б ніколи їх більше не їв…

РІВНЯНИ ВІДПОВІДАЮТЬ ВЗАЄМНІСТЮ

Власне, повернемося до нашого опитування. Запитання було таке: «Чи дурили вас у супермаркетах?». Станом на 27.04 проголосувало 75 чоловік. З них 39 відсотків підтримали пункт «дурили», 21 відсоток – «не дурили», а 40 відсотків респондентів зізналися, що «самі дурили» (торгівельний заклад, - авт.). Виходить, що і торгівці, і покупці не нехтують можливістю поживитися нечесним шляхом…

Машка – весела Букашка:
- Помічала неточності у даті виготовлення молока. Тобто на пачці стоїть дата виготовлення, наприклад, 28.04., а купую молоко 26-го…

Jam:
- Я виносила цукерки з «Еко-маркету». Розкаююся, чесно…

Dada:
- Сердить прострочений товар з перебитою датою виготовлення, в супермаркетах нерідко зустрічав подібне. Тому закуповуюся в магазинчику напроти домівки. А ще дістає, коли цікавишся в консультанта про той чи інший товар, а він будь-що намагається тобі «впарити» продукцію ТМ, яка належить тому ж супермаркету.

Sexpistols:
- Один із супермаркетів у центрі міста постійно проводить акції – продає дешеве борошно та цукор. Якось була свідком того, як у черзі стояла бабуся з пакетом цукру, який вартував 10.90 грн. На касі з неї почали вимагати 11.90 грн. Старенька дивується, чому так, а їй відповідають, що ще гривню коштує пакет з фірмовим логотипом супермаркету. Тобто кладуть нібито дешевий цукор у свій іменний пакет, і, по суті, знижки немає: заклад заробляє, а споживач укотре обдурений.

4ypacabra:
- Часто на цінниках великими цифрами пишуть гуртову ціну, а збоку маленькими – роздрібну. Або вартість товару без ПДВ, а маленьким шрифтом – з його урахуванням. Тому завжди уважно вивчаю цінники.

«НЕ ЛЮДСЬКИЙ» ЗАКОН

З усього випливає, що над споживачами знущаються, як хочуть. Принаймні у Рівному. Виходить, ми не захищені від подібних витівок? Це питання я переадресував начальнику обласного управління у справах захисту прав споживачів Євгенії Мосіюк.

- Для того, аби перевірити якість роздрібної продукції, потрібно провести лабораторне дослідження. Держава на це гроші не виділяє. Востаннє управління перевіряло якість харчів у лабораторії ще у 2008 році, - каже Євгенія Михайлівна. – Теоретично, за умови звернення громадян, ми можемо зобов’язати керівництво торгівельного закладу зробити лабораторне дослідження конкретної продукції за власний кошт. Але проведення цього позапланового заходу мусить затвердити Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, як цього вимагає законодавство.

Тобто ми  повинні надіслати отриману заяву на погодження виключно поштою, тим же шляхом отримати відповідь. У середньому відповідь приходить упродовж 10-15 днів. Самі розумієте, за цей час неякісний товар можуть прибрати або просто збути. Таким чином, подібна перевірка не завжди ефективна. Законодавство в даному випадку робить послугу торгівцям, а не споживачам.

До того ж, об’єкт підприємницької діяльності не зобов’язаний платити за лабораторне дослідження, якщо за його підсумками товар, що перевіряється, виявився якісним та безпечним. Тоді фінансові витрати лягають на плечі управління у справах захисту прав споживачів. А я нагадаю, що на лабораторні дослідження нам уже котрий рік не виділяють ані копійки…

Щодо випадків із відмінністю вартості на цінниках, чеках та інших способів розкрутити споживача на гроші. Євгенія Мосіюк радить бути максимально пильними, звіряти ціни не відходячи від каси. А в разі чого, намагатися владнати конфлікт із адміністрацією торгівельного закладу.

Інакше, як доведеш, що придбав одну пляшку олії, а не дві, якщо після покупки пройшло кілька годин? Зрештою, хто винен у тому, що покупець переплутав гуртову ціну рису, яка займає більшу половину цінника, із роздрібною, написаною дрібно?