середа, 12 жовтня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско-3. Епілог

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско. частина 3
Епілог

Пишучи перші рядки серії «Амерікен тріп» я зазначав, що будь-яку розповідь найважче розпочати. Адже найголовніше - налаштувати читача на правильне сприйняття того, що хочеш донести. І ось ми гуртом пройшлися-проїхалися західним узбережжям США. 

Головна думка того, що автор хотів показати серією цих дописів, упродовж усього цього часу була відкрита і, водночас, прихована у назві – «Амерікен тріп (американська подорож) або чого дідова коза мекає». Проте давайте тимчасово забудемо про це і натхненно проведемо наш останній день в Сан Франциско.

середа, 5 жовтня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско - 2

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско
частина 2

Попередній допис | Перший допис
Готуючись до американської подорожі в Україні я сам для себе склав перелік місць, які будь-що маю відвідати. Одне з них потрапило до цього імпровізованого списку доволі випадково. Довелося мені переглянути телепрограму про Сан Франциско. Її ведучий потрапивши на узбережжя міста куштував крабовий супчик у хлібній тарілці вартістю 6 доларів. Ще тоді, сидячи перед екраном, в мене слинка потекла від побаченого наїдку і я пообіцяв собі, що пошуки крабового місця стане обов’язковим пунктом амерікен тріпу.

вівторок, 4 жовтня 2011 р.

Що приховувало купе №5

Другу половину вересня я провів у Польщі – відвідував органи місцевого самоврядування, аби з’ясувати на якому рівні перебуває співпраця громади із владою у країні, яка є членом Євросоюзу. Ця подорож стала можливо завдяки участі у проекті «Прозора Україна». Один журналіст і один громадський діяч від кожної області брали участь у мозговому штурмі на предмет того, як зробити Україну прозорішою, а опісля відвідали польське місто Щецин - для ознайомлення із результатами реалізації аналогічного проекту «Прозора Польща».

І хоча про сам проект «Прозора Україна» можна довго розповідати, в цьому дописі я хочу повідати про історію, яка трапилася дорогою до наших західних сусідів.

середа, 14 вересня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає: 48 годин в Сан Франциско - 1

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско

Попередній допис | Перший допис
Тієї ночі в середині мене вирували двоякі відчуття: їдучі у бік Сан Франциско я відчував, що через три дні буду в Україні, через три дні їхатиму вже не широченною автострадою, а подовбаними дорогами. Але такими рідними дорогами... Пригадалась фраза: «Всюди добре, але вдома – найкраще…». Тієї миті я подумав, що це правда, але поглянувши у вікно знову засумнівався у цьому. І тут загриміла наша рація: говорив водій з нашої другої автівки.

вівторок, 6 вересня 2011 р.

Амерікен тріп. Десерт для очей: національні парки

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Десерт для очей: національні парки

Перший допис | Попередній допис
Ви любите десерти? Я так. Сьогодні ми поговоримо про це. Але не про ласощі, які можна скуштувати. А про десерти для очей, якими автор цих рядків насолоджувався в Сполучених Штатах. Мова йде про речі не рукотворні, а ті дива природи, які об’єднані під однією назвою – Національний парк.

четвер, 1 вересня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. Феномен Каліфорнії

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Феномен Каліфорнії

Перший | Попередній

Каліфорнія – дивовижне місце не лише по тій причині, що тут знаходиться Голівуд чи всесвітньо відомі міста і місця. Цей штат дивує своїми природними особливостями. Тут є не лише океан, височенні гори, безкраї ліси і парки. На Каліфорнійщині доки в одному місці середня температура доходить до + 50 за Цельсієм, в іншому ще в травні лежить сніг товщиною у два метри. Саме у ці місця привів мене амерікен тріп.

вівторок, 23 серпня 2011 р.

Амерікен тріп: з великого міста до Великого каньйону

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає.
З великого міста до Великого каньйону
Перший допис | Попередній допис 
 Після тижня перебування в Лос Анжелесі і кількох днів в Лас Вегасі я наївно вважав, що вже достатньо побачив Сполучені Штати Америки. Цей міф дуже швидко розсіявся після того, як я покинув міста-хмарочоси і рушив на зустріч Америці нерукотворній.

середа, 17 серпня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає: місто гріхів Лас Вегас

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Місто гріхів Лас Вегас

Перший допис | Попередній допис
Важко описати наскільки очікуваною була ця подорож. Після тижня перебування в Лос Анжелесі, місто Янголів вже не здавалося нам таким дивовижним: можливо через те, що до хорошого швидко звикаєш, а може по тій причині, що в кожного учасника нашого «каравану» з’являлося розуміння того, що ЛА – це тільки початок. Адже із 16-ти днів у Штатах 9 були заплановані на подорож по Західному узбережжю США. 
 І настав той день, коли ми орендували двійко автомобілів, кинули останні погляди на Лос Анжелес і набравши повні груди повітря рішуче попрямували у бік нашої першої запланованої в подорожі зупинки – дивовижного Лас Вегаса.

понеділок, 8 серпня 2011 р.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає: вінегрет еталонів

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Вінегрет еталонів
Начінали ми ТУТ
Астанавілісь ВОТЗДЄСЬ
- - -
 Перебуваючи у Лос Анжелесі не обов’язково відвідувати платні музеї, виставки чи інші знатні місця, аби назбирати вражень. На відміну від інших культових американських міст усі родзинки ЛА мають абсолютно відкритий доступ (звісно, не враховуючи зірок кінематографу чи знімальних павільйонів та студій). 

вівторок, 2 серпня 2011 р.

Амерікен тріп: у Venice Beach з голлівудською режисеркою

Амерікен тріп: або чого дідова коза мекає
У Venice Beach з голлівудською режисеркою

Попередній допис ТУТАВО
Перший допис ТАМАГО
- -
Лос Анжелес - це місто не лише успішних людей, а й притулок мільйонів розбитих надій. Десятиліттями сюди здійснюють паломництво люди не лише з усієї Америки, а й усього світу. Чи не кожен робить це в пошуках слави, кращої долі, керований бажанням стати частиною суворої Голлівудської машини. Проте ця «машина» відкидає чи не кожного, залишаючи в своїх тенетах лише обраних. У цьому дописі я розповім про знайомство із людиною, яка змогла пристосуватися до голлівудського життя і стала частиною її кіноіндустрії. 

Про мене ;)

Моє фото
Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"
 
Передрук матеріалів ЛИШЕ за погодження з автором або за умови наявності гіперпосилання на "Блог дядька Пола"