У зв’язку із трагічною загибеллю 9 осіб у страшному ДТП на в’їзді до Рівного, яку місцеві працівники ДАІ назвали найжахливішою дорожньо-транспортною пригодою в історії Рівненщині, 21-22 січня в обласному центрі було оголошено днями жалоби. Але доки родини постраждалих та загиблих оплакували своїх членів, в розважальних закладах Рівненщини повним ходом відбувалися вечірки. Дарма, що у місті траур.
понеділок, 23 січня 2012 р.
четвер, 19 січня 2012 р.
середа, 11 січня 2012 р.
Чому у редактора заплакані очі
Микола Орлов, який веде авторську колонку в газеті "Сіті Рівне", редактором якої є автор цих рядків, днями презентував колективу жартівливий вірш про здачу новорічно-різдвяних номерів тижневика. Віршований витвір Миколи пропоную до вашої уваги :)
"Це дружні рядки дружньому колективу «Сіті Рівне» та його редактору Олександру Поліщуку з побажаннями добра і злагоди у Новому році. Дякую за те що ви є. Такі молоді, завзяті і усміхнені. Так як колонка авторська то дозволю собі сьогодні новорічно-різдвяний шарж на тему роботи над січневими випусками улюбленої газети. Так би мовити погляд зі сторони. Черговий вівторок. Вечір"
Новий Рік і Різдво проминули як мить,
А декому нема що згадати
Тому що доводилось номер робить,
А потім лише святкувати.
Вже шоста година, робота кипить
Читається, правиться, вноситься
Редакція дружно на шефа шипить
Додому компанія проситься.
І лиш редактор спокійно сидить
Колонки чергові читає
І часто на віях сльозинка бринить
Мабуть так за душу хапає.
То знову візьметься, то в бік відкладе
За вікнами час вже до ночі
Та знову гадають навпроти Різдва
Чому ж у редактора заплакані очі?
Нарешті директорка ніжно взяла
Хустинкою витерла очі
Чому ж не відпустиш усіх ти додому
Чому всіх тримаєш до ночі?
І висказав все, що тримав десь Сашко
Палав наче атом з реактора
А очі червоні у мене тому,
Що треба вже мать літредактора!
Тоді саме він буде тексти читать
І правити помилки з комами,
Тоді буду всіх на свята відпускать,
А очі не будуть червоними!
ги-ги ;)
"Це дружні рядки дружньому колективу «Сіті Рівне» та його редактору Олександру Поліщуку з побажаннями добра і злагоди у Новому році. Дякую за те що ви є. Такі молоді, завзяті і усміхнені. Так як колонка авторська то дозволю собі сьогодні новорічно-різдвяний шарж на тему роботи над січневими випусками улюбленої газети. Так би мовити погляд зі сторони. Черговий вівторок. Вечір"
Чому у редактора заплакані очі?
А декому нема що згадати
Тому що доводилось номер робить,
А потім лише святкувати.
Вже шоста година, робота кипить
Читається, правиться, вноситься
Редакція дружно на шефа шипить
Додому компанія проситься.
І лиш редактор спокійно сидить
Колонки чергові читає
І часто на віях сльозинка бринить
Мабуть так за душу хапає.
То знову візьметься, то в бік відкладе
За вікнами час вже до ночі
Та знову гадають навпроти Різдва
Чому ж у редактора заплакані очі?
Нарешті директорка ніжно взяла
Хустинкою витерла очі
Чому ж не відпустиш усіх ти додому
Чому всіх тримаєш до ночі?
І висказав все, що тримав десь Сашко
Палав наче атом з реактора
А очі червоні у мене тому,
Що треба вже мать літредактора!
Тоді саме він буде тексти читать
І правити помилки з комами,
Тоді буду всіх на свята відпускать,
А очі не будуть червоними!
ги-ги ;)
Мітки:
вірш,
Микола Орлов,
Сіті Рівне
неділя, 25 грудня 2011 р.
четвер, 15 грудня 2011 р.
Як я колекціонував фото з зірками, або Проповідь про пріоритети
Було в мене свого часу особливе хобі: доки хтось колекціонував магнітики чи марки, я наповнював спеціальний альбом фотографіями із зірками спорту та шоу-бізнесу. Ну про що ще міг мріяти юнак, якому тільки-но стукнуло двадцять, як про те, щоб сфотографуватися з тьотями-дядями з телевізора, навколо яких згуртувалося багатомільйонне військо фанатів.
Чи то для самоствердження, чи то для того, щоб довести, що здатен на більше, почав я брати штурмом кожного представника шоу-бізнесу, який відвідував м. Рівне і не тільки. В цьому дописі я хочу поділитися спогадами про те, як протягом менш ніж 2 років в моїй колекції опинилося 40 фотографій із «великими світу цього» і розповісти чому згодом відмовився від цього хобі.
Чи то для самоствердження, чи то для того, щоб довести, що здатен на більше, почав я брати штурмом кожного представника шоу-бізнесу, який відвідував м. Рівне і не тільки. В цьому дописі я хочу поділитися спогадами про те, як протягом менш ніж 2 років в моїй колекції опинилося 40 фотографій із «великими світу цього» і розповісти чому згодом відмовився від цього хобі.
Мітки:
баба Параска,
Білик,
Вінницька,
ДДТ,
Козловський,
Мерлені,
Ребров,
С.К.А.Й.,
Скрябін,
Тартак,
ТНМК,
Фото з зірками
вівторок, 6 грудня 2011 р.
четвер, 1 грудня 2011 р.
1. American trip. Вступ. Аудіоверсія
Нарешті я дійшов до того, щоб почати реалізовувати свій давній задум: зробити аудіоверсію серії дописів про подорож Сполученими Штатами - "Амерікен тріп або чого дідова коза мекає". Вітайте - перший випуск :) Не судіть строго!
1. American trip. Вступ by Oleksandr Polishchuk
Текстова версія
"Амерікен тріп" або чого дідова коза мекає. Вступ
1. American trip. Вступ by Oleksandr Polishchuk
Текстова версія
"Амерікен тріп" або чого дідова коза мекає. Вступ
понеділок, 31 жовтня 2011 р.
Іноземець про українських дівчат
Днями мій приятель-політик Святослав Клічук повідав історію про волонтера з-за кордону та рівненських представниць слабкої статі. Після розповіді мені стало ніяково. Прочитайте, зрозумієте чому. Далі - розповідь Святослава:
Мітки:
Клічук,
українські дівчата
вівторок, 25 жовтня 2011 р.
American trip або чого дідова коза мекає. Дайджест
Упродовж кількох місяців на блозі дядька Пола народилося 15 дописів із серії "Амерікен тріп або чого дідова коза мекає". Для того, щоб було простіше орієнтуватися в їх послідовності, систематизую дописи в один дайджест. Приємного читання!
Вступ
"Київ-Мюнхен-ЛА"
Місто зірок та психів - Лос Анжелес. Перші кроки
Лос Анжелес. Алея зірок
Голівудські пагорби та Беверлі Хілз
"Київ-Мюнхен-ЛА"
Місто зірок та психів - Лос Анжелес. Перші кроки
Лос Анжелес. Алея зірок
Голівудські пагорби та Беверлі Хілз
З великого міста до Великого каньйону
Феномен Каліфорнії
Десерт для очей: національні парки
48 годин в Сан Франциско. част.1
48 годин в Сан Франциско. част.2
48 годин в Сан Франциско. част.3. Епілог
Феномен Каліфорнії
Десерт для очей: національні парки
48 годин в Сан Франциско. част.1
48 годин в Сан Франциско. част.2
48 годин в Сан Франциско. част.3. Епілог
понеділок, 24 жовтня 2011 р.
Таласевич vs Кічатий: два погляди на роботу влади
Нещодавно відвідував декілька польських міст – знайомився з їхнім досвідом взаємодії між громадою і владою. Під час однієї із зустрічей кілька годин спілкувалися із головою сейміка Західнопоморського воєводства республіки Польща Мареком Таласевичем.
Слухаючи його розповіді я упіймав себе на думці: а чом би по приїзду в Україну не задати ті самі питання голові нашої Рівненської обласної ради Юрію Кічатому? Здалося, це допоможе провести певну паралель між країною-членом Євросоюзу і державою, яка щосили туди пнеться. Що з того вийшло – читайте далі!
Слухаючи його розповіді я упіймав себе на думці: а чом би по приїзду в Україну не задати ті самі питання голові нашої Рівненської обласної ради Юрію Кічатому? Здалося, це допоможе провести певну паралель між країною-членом Євросоюзу і державою, яка щосили туди пнеться. Що з того вийшло – читайте далі!
Мітки:
Марек Таласевич,
обрада,
Рівне,
сеймик,
Щецин,
Юрій Кічатий
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Про мене ;)
- дядько пол
- Журналіст, блоггер, адмін найбільшої спільноти м.Рівне у ВК "Типове Рівне"

