Іноземець про українських дівчат

Днями мій приятель-політик Святослав Клічук повідав історію про волонтера з-за кордону та рівненських представниць слабкої статі. Після розповіді мені стало ніяково. Прочитайте, зрозумієте чому. Далі - розповідь Святослава:

American trip або чого дідова коза мекає. Дайджест

Упродовж кількох місяців на блозі дядька Пола народилося 15 дописів із серії "Амерікен тріп або чого дідова коза мекає". Для того, щоб було простіше орієнтуватися в їх послідовності, систематизую дописи в один дайджест. Приємного читання!

Вступ
"Київ-Мюнхен-ЛА"
Місто зірок та психів - Лос Анжелес. Перші кроки
Лос Анжелес. Алея зірок
Голівудські пагорби та Беверлі Хілз

Океан: "Невдача на Санта Моніці"
У Venice Beach з голлівудською режисеркою
Вінегрет еталонів

Місто гріхів Лас Вегас

З великого міста до Великого каньйону
Феномен Каліфорнії
Десерт для очей: національні парки
48 годин в Сан Франциско. част.1
48 годин в Сан Франциско. част.2
48 годин в Сан Франциско. част.3. Епілог

Таласевич vs Кічатий: два погляди на роботу влади

Нещодавно відвідував декілька польських міст – знайомився з їхнім досвідом взаємодії  між громадою і владою. Під час однієї із зустрічей кілька годин спілкувалися із головою сейміка Західнопоморського воєводства республіки Польща Мареком Таласевичем. 

Слухаючи його розповіді я упіймав себе на думці: а чом би по приїзду в Україну не задати ті самі питання голові нашої Рівненської обласної ради Юрію Кічатому? Здалося, це допоможе провести певну паралель між країною-членом Євросоюзу і державою, яка щосили туди пнеться. Що з того вийшло – читайте далі!

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско-3. Епілог

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско. частина 3
Епілог

Перший допис | Попередній допис

Пишучи перші рядки серії «Амерікен тріп» я зазначав, що будь-яку розповідь найважче розпочати. Адже найголовніше - налаштувати читача на правильне сприйняття того, що хочеш донести. І ось ми гуртом пройшлися-проїхалися західним узбережжям США. 

Головна думка того, що автор хотів показати серією цих дописів, упродовж усього цього часу була відкрита і, водночас, прихована у назві – «Амерікен тріп (американська подорож) або чого дідова коза мекає». Проте давайте тимчасово забудемо про це і натхненно проведемо наш останній день в Сан Франциско.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. 48 годин в Сан Франциско - 2

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско
частина 2
Попередній допис | Перший допис
Готуючись до американської подорожі в Україні я сам для себе склав перелік місць, які будь-що маю відвідати. Одне з них потрапило до цього імпровізованого списку доволі випадково. Довелося мені переглянути телепрограму про Сан Франциско. Її ведучий потрапивши на узбережжя міста куштував крабовий супчик у хлібній тарілці вартістю 6 доларів. Ще тоді, сидячи перед екраном, в мене слинка потекла від побаченого наїдку і я пообіцяв собі, що пошуки крабового місця стане обов’язковим пунктом амерікен тріпу.

Що приховувало купе №5

Другу половину вересня я провів у Польщі – відвідував органи місцевого самоврядування, аби з’ясувати на якому рівні перебуває співпраця громади із владою у країні, яка є членом Євросоюзу. Ця подорож стала можливо завдяки участі у проекті «Прозора Україна». Один журналіст і один громадський діяч від кожної області брали участь у мозговому штурмі на предмет того, як зробити Україну прозорішою, а опісля відвідали польське місто Щецин - для ознайомлення із результатами реалізації аналогічного проекту «Прозора Польща».

І хоча про сам проект «Прозора Україна» можна довго розповідати, в цьому дописі я хочу повідати про історію, яка трапилася дорогою до наших західних сусідів.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає: 48 годин в Сан Франциско - 1

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
48 годин в Сан Франциско
Попередній допис | Перший допис

Тієї ночі в середині мене вирували двоякі відчуття: їдучі у бік Сан Франциско я відчував, що через три дні буду в Україні, через три дні їхатиму вже не широченною автострадою, а подовбаними дорогами. Але такими рідними дорогами... Пригадалась фраза: «Всюди добре, але вдома – найкраще…». Тієї миті я подумав, що це правда, але поглянувши у вікно знову засумнівався у цьому. І тут загриміла наша рація: говорив водій з нашої другої автівки.

Амерікен тріп. Десерт для очей: національні парки

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Десерт для очей: національні парки
Перший допис | Попередній допис
Ви любите десерти? Я так. Сьогодні ми поговоримо про це. Але не про ласощі, які можна скуштувати. А про десерти для очей, якими автор цих рядків насолоджувався в Сполучених Штатах. Мова йде про речі не рукотворні, а ті дива природи, які об’єднані під однією назвою – Національний парк.

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає. Феномен Каліфорнії

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає
Феномен Каліфорнії
Перший | Попередній

Каліфорнія – дивовижне місце не лише по тій причині, що тут знаходиться Голівуд чи всесвітньо відомі міста і місця. Цей штат дивує своїми природними особливостями. Тут є не лише океан, височенні гори, безкраї ліси і парки. На Каліфорнійщині доки в одному місці середня температура доходить до + 50 за Цельсієм, в іншому ще в травні лежить сніг товщиною у два метри. Саме у ці місця привів мене амерікен тріп.

Амерікен тріп: з великого міста до Великого каньйону

Амерікен тріп або чого дідова коза мекає.

З великого міста до Великого каньйону

Перший допис | Попередній допис 

 Після тижня перебування в Лос Анжелесі і кількох днів в Лас Вегасі я наївно вважав, що вже достатньо побачив Сполучені Штати Америки. Цей міф дуже швидко розсіявся після того, як я покинув міста-хмарочоси і рушив на зустріч Америці нерукотворній.