Ролик про поїздку до Чорнобиля

Нарешті знайшов трохи часу, аби змонтувати таке-сяке відео із набраних в Зоні відчуження матеріалів. Беремо поп-корн і дивимось :)

ЯК Я БУВ В ЧОРНОБИЛІ

Всесвітньо відомий журнал «Форбс» нещодавно оголосив перелік найекзотичніших туристичних маршрутів у світі. На першій сходинці у цьому списку - Україна, а точніше 30-кілометрова зона відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Чому це похмуре місце користується такою популярністю? У пошуках відповіді я відвідав міста Чорнобиль і Прип’ять, а також саму атомку і 4-ий енергоблок, який вибухнув у далекому 1986 році.

ЧИМ БИ ЩЕ «БІГМОРДУ» ПРИКРАСИТИ?

Артем Біденко, голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України вважає, що нові агітаційні плакати кандидатів у президенти оригінальністю не відрізняються. Не варто чекати одкровень в їхньому піарі й у майбутньому.

Артем сумнівається, що у візуальному плані ми побачимо на плакатах щось нове. Креатив вичерпано. Все, що могли, кандидати вже придумали. Тому розробляють старі теми, додають якісь слова і фрази – не більше того.

Швидше за все, зусилля штабів зосередяться на розробці чорного піару і пошуку компроматів. Вибори-2010 украй негативні. Загальна ж біда всіх агітплакатів, на думку Біденка, – відсутність конкретики з передвиборної програми і лише порожні фрази.

З ЯНУКОВИЧА РОБЛЯТЬ «СВОГО ПАРУБКА»

ТИМОШЕНКО ПРОДОВЖУЄ ЕКСПЛУАТУВАТИ «ВОНУ»

ЮЩЕНКО БОЇТЬСЯ ПОКАЗУВАТИ ОБЛИЧЧЯ

ЯЦЕНЮКУ ЧАС ПОСМІХАТИСЯ

ТІГІПКО ПІДОЗРІЛО СХОЖИЙ НА ЯНУКОВИЧА

ЛИТВИН ЗАНАДТО ПОЖОВТІВ

Детальніше на блозі Вибори Президента України:АГІТАЦІЙНІ БІЛБОРДИ У М.КИЄВІ - 2010р.

ЯК ЗДОБУТИ АВТО ЗА 5 ГРИВЕНЬ, або Куди дивляться охоронці автостоянок?

Залишаючи автомобіль на стоянці, я хочу бути впевнений, що, повернувшись, побачу його там, де залишив. Реальність цілком логічного бажання кожного водія, який платить гроші за те, аби приглянули за його «тачкою», доводиться брати під сумнів. Адже виявилося, що чи не будь-яке авто можна вигнати зі стоянки... давши на «лапу» охоронцю.

Працівники Державтоінспекції Рівного перевірили, чи безпечно залишати автомобіль на стоянці та наскільки легко викрасти звідти чужий транспортний засіб. Водій залишав свій автомобіль на паркінгу попереджуючи охоронця, що забере через 2-3 години. Аби той приглянув за автівкою, давали певну суму грошей. На більшості з перевірених стоянок охоронець навіть не записував автомобіль у реєстраційну книгу. Через годину вже зовсім інша людина заходила на територію автостоянки і безперешкодно виїжджала з неї на тому ж авто. При цьому не показуючи охоронцеві жодних документів на право керування цим авто, і не розписавшись у журналі збереження та виїзду транспортних засобів із території стоянки (як же це зробиш, якщо відомості про автомобіль при його паркуванні не вносилися). От і виходить - поставив авто, а потім шукай вітру в полі.

Безпосередній учасник експерименту, інспектор СЗГ УДАІ УМВС України в Рівненській області Руслан Панасюк розповів журналістові «ЛЗ», що під час перевірки обійшли три стоянки, а сам експеримент знімали на відео.

Час минає, а про нього не забувають. Про короткометражний фільм "Друзья понарошку" зняли сюжет на місцевому ТБ

Короткометражку ми зняли в 2008-му. Фільм про важливість справжньої дружби.
Про фільм (офіційний витяг):

Друг убил друга в землю закопал и надпись написал. Столь «феерическую» кульминацию дружественных отношений еще лет эдак тридцать тому назад могли вообразить себе лишь самые очумелые головорезы. Хотя чего душей кривить: времена благородных рыцарей, великодушных дворян и высоких аристократов канули в Лету в одночасье с человеческой совестью. Воспитанные на второсортном продукте Голливуда, современные тинэйджеры давно позабыли о законах чести и доблести, которые безукоризненно претворяли в жизнь наши предки. Свои проблемы сегодня свойственно решать не публично на справедливой дуэли в окружении секундантов и лекаря, а тайком в подворотне, руками наемного убийцы.

Чудо-Кнопка :)

НОВА ПРИСТАНЬ ІГРОВОГО БІЗНЕСУ

Ігровий бізнес нікуди не зникав. Саме такий висновок напрошується після рейду, який зробили учасники загальноміської кампанії «Не той Інтернет». Упродовж двох годин дві групи активістів відвідували так звані інтерактивні клуби, які постали на місцях колишніх ігрових зал. За цей час не побачили жодної людини, яка користувалася б всесвітньою мережею. Усі грають в азартні ігри, грають – на гроші.

Для початку вдамося до роз’яснювання: відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», Гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. А азартною грою Закон називає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Відповідно до статті 2 того ж Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

У рамках кампанії «Не той Інтернет» організатори – журналіст тижневика «Літопис Заходу» Олександр Поліщук та член координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський – разом з активістами відвідали шість інтерактивних зал, розкиданих по усьому місту. Зокрема, на вулиці Відінська, поблизу магазину «Ера», на Соборній, навпроти ЗОШ №7, на вулиці Князя Романа та на Черняка, неподалік «Арсена». Та по одній залі на автовокзалі та вулиці Княгині Ольги.

Пономарьов заблукав у Рівному, а Руслана знесла паркан біля улюбленого мотелю

У вівторок, 20 жовтня, у рамках мистецької акції «З Україною в серці», започаткованої Всеукраїнським Благодійним Таврійським Фондом, Рівне відвідали троє виконавців, які свого часу представляли Україну на Євробаченні, – Олександр Пономарьов, Руслана і Тіна Кароль. Перед концертом вони потеревенили із журналістами.

Зокрема Олександр Пономарьов повідав, що неподалік в’їзду до Рівного у нього в машині зламався GPS-навігатор - прилад, що показує дорогу. Тому він дуже довго шукав готель «Мир», який організатори туру обрали місцем для спілкування зірок із журналістами. Каже, що підтримав політичну силу, яка сприяє їхньому туру, бо хоче, аби в країні відновилися цінності, утрачені останніми роками.

НАПИТИСЯ СТАНЕ ВАЖЧЕ (продовження)

Нині у 80 відсотках торгівельних закладів Рівного неповнолітні без проблем можуть придбати алкогольні напої та цигарки. Такі результати рейду, який провів журналіст «ЛЗ» разом із неповнолітніми волонтерами в рамках громадської кампанії "За тверезе та безхмарне дитинство". Минулих вихідних ми відвідували кіоски, магазини та кафе міста.

Стартом для масових громадських перевірок стала публікація матеріалу «Неповнолітнім є де напитися» у №39 (519) від 24 вересня 2009 року на шпальтах тижневика «Літопис Заходу». Після виходу матеріалу до автора звернулися з Клубу Української Елітарної Молоді (КУЕМ) та запропонували провести ще одну перевірку, але на більш масштабному загальноміському рівні. Волонтерами виступили активісти молодіжних ГО КУЕМ, Фундація регіональних ініціатив і молодіжного Інтернет-порталу "Базіка". Близько 20-ти чоловік розділилися на групи по 2-3 людини, серед яких обов’язково були повнолітній та неповнолітній. Відвідували заклади громадського харчування, магазини та цигаркові кіоски у центральній частині міста і мікрорайонах. Факт продажу алкоголю та тютюнових виробів фіксували на фото, також зберігали розрахункові чеки.

Відтак, упродовж п’ятниці-неділі молоді люди відвідали 36 торгівельних точок. Під час здійснення замовлення або купівлі алкоголю неповнолітніми у місцях продажу, Дорослий керівник групи знаходився осторонь, аби продавці не могли сказати, що реалізували «заборонений плід», бо поруч знаходився дорослий. Таким чином юним волонтерам продали алкогольні напої та тютюнові вироби у 28-ми закладах із 36-ти.

ДЕРЖАВНИКАМ РОЗБІГТИСЯ НЕ ДАЮТЬ

Кількість «халявних» місць у державних ВНЗ залежить від потреби у молодих спеціалістах. Наприклад, області не вистачає 20 вчителів – Міністерство освіти і науки робить замовлення навчальному закладу, що здійснює підготовку даних фахівців і таким чином з’являються вакансії для вступу. Цікаво, а чи працюють за фахом випускники, які навчалися за державний кошт?

Я спробував дослідити той ланцюжок дій, що тягнеться за випускником після закінчення ВНЗ. За приклад узяв один із рівненських вишів – Національний університет водного господарства та природокористування.
Для початку, з’ясував ситуацію із кількістю державних місць у ВНЗ.

ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ ЗАБРАВ БІЗНЕС

Іще 20 років тому на місці центрального речового ринку в Рівному знаходилися тенісні корти, волейбольний майданчик, коробка для хокею, тренувальна база для легкої атлетики… В обласному центрі існує й чимало споруд, які будувалися як спортивні клуби, бази, проте їх витіснили торгівельні заклади.

ЗАСТУПНИК МІСЬКОГО ГОЛОВИ РІВНОГО СТЕЖИТЬ ЗА "ДОКТОРОМ ХАУСОМ"

За кілька днів освітяни відзначатимуть професійне свято. Цікаво, а чи була у публічних людей Рівненщини вчителька, яка вплинула на їхній вибір життєвої стежини?

Виявляється, заступнику міського голови Рівного Галині Кульчинській донині сняться жахи, у яких вона… не може скласти іспит із математики! А своїм життєвим успіхам вона завдячує вчителям-гуманітаріям.

СНІГИ АЛЯСКИ ТА ГАРЯЧІ ПІСКИ КАЛІФОРНІЇ

Анатолій Ісаєнко матиме що розповісти внукам. Цього літа у рамках студентської програми Work&Travel він відвідав Сполучені Штати. Попрацювавши два місяці на холодній Алясці хлопець із кількома друзями орендував автомобіль та вирушив на пошуки пригод західним узбережжям Америки.

- У США поїхав не вперше, бував там із другом минулоріч. Вирішили поїхати знову. Переліт відбувався через Лондон. Хочеться відзначити, що в іноземному аеропорті можна з легкістю зорієнтуватися, оскільки там багато вказівників і ввічливий персонал, який охоче допомагає пасажирам, - розповідає Анатолій. - Відчули це, коли побачили у Лондоні, що наш рейс у США до Нью-Йорка скасували, а місця у декількох наступних вже заброньовані. Відразу попрямували до відділення британської авіакомпанії. Уявіть наші здивування, коли ті вибачилися, запропонували новий квиток на найближчий рейс, квиток на автобус, щоб переїхати до сусіднього аеропорту, а також грошовий ваучер як обов'язковий елемент, що засвідчує турботу про своїх клієнтів.

НЕПОВНОЛІТНІМ Є ДЕ НАПИТИСЯ (початок)

Багато балачок точиться, що нація спивається, вік залежних від алкоголю щороку знижується. Але ж усім відомий «корінь» проблеми – вільний продаж спиртного. Я відвідав кафе-бари у центрі Рівного разом із неповнолітнім, який спробував придбати алкогольні напої незважаючи на заборону.

Допомогти у даному дослідженні погодився 15-річний Дмитро, більш відомий як Шаман (відомий тріпом автостопом). Місця обирали випадково - ті, що знаходяться у центрі міста і, відповідно, обслуговують велику кількість молоді. Задля об’єктивності дослідження замовлення та розрахунок робив неповнолітній Дмитро. Усі розмови фіксували на плівку.

ЙОГИ, СКЕЛІ ТА ПІСТОЛЕТ БІЛЯ СКРОНІ

Безсумнівно, більшість школярів провели літні канікули вдома, у бабусі, в кращому випадку, з’їздили на море. Така перспектива зовсім не приваблювала рівненського десятикласника Діму, більш відомого у різних тусовках, як Шаман. Тільки-но школа «випустила» дітей, він зібрав рюкзак і вирушив подорожувати автостопом по Україні.

- Подорожувати автостопом почав із 14 років. Якось відвідав зі своїм товаришем один музичний фестиваль, там познайомився з 30-річним корінним англійцем, який мандрував нашими землями,- повідав Діма Шаман. - Я приєднався до нього. Подорожували цілий місяць західною та центральною Україною. Це був досвідчений автостопщик, який об’їхав багато країн не лише на автівках, а й на локомотивах і кораблях.
То було минулоріч. Остаточно Дімина любов до автостопу зміцніла у квітні цього року. Хлопець вже п’ять років займається у музичній школі №2. Він пригадує, як одного весняного дня зателефонував учитель і запропонував… проїхатися Європою разом з ансамблем, оскільки Діма був ударником.

- Їхали ми централізовано, на автобусі. Маршрут проходив через Угорщину, Австрію, Італію, Францію, Швейцарію, Німеччину та Польщу. Хоча це не був автостоп, проте подорож допомогла мені зрозуміти, що немає кращого відпочинку, - зізнався він.

А тому, дочекавшись літніх канікул, учень Рівненського обласного ліцею-інтернату вирішив об’їхати усю країну. Вийшло так, що за півтора місяці він зробив це… двічі.

ОЦІНКИ ПЕРЕВІРЯЮТЬ В ІНТЕРНЕТІ

Випередила на крок більшість освітніх закладів Гощанська районна гімназія. Від початку нового семестру її керівництво знайшло альтернативу звичайним щоденникам.
Про те, як прижилися електронні щоденники та як їх сприйняли учні й учителі, кореспондент тижневика розпитував директора гімназії Валерія Скоцика.

ЯК РІВНЯНИ НА ХОРТИЦЮ ЇЗДИЛИ

Кажуть, з віками загубився козацький дух українського народу, і в крові молодечій немає тої жаги до свободи, яка була притаманна козакам. Спростували це твердження півтори тисячі молодих людей з усієї України, які зібралися на козацькій землі – острові Хортиця, аби разом відсвяткувати День незалежності. Серед них був і автор цих рядків.
Рівненська делегація у складі 80 чоловік була чи не найбільшою серед заїжджих, та й приїхали ми чи не найперші, іще 22 серпня, увечері. Випередили нас лише хмельничани…
Територія, на якій розгорнувся табір, знаходилася у заповіднику поблизу «Кінного театру» (одне із визначних місць на Хортиці, де туристам показують вистави на конях,- авт.).

Як і годиться у подібних місцях, за житло послугували палатки. Величезна галявина, на якій розбилося палаткове містечко, була поділена на умовні квадрати, у яких розташовувалася кожна область. Прикметно, що розміщувалися делегації незвично. Наприклад, Львівська область була по сусідству з Донецькою. Це, за задумом організаторів (Народна Самооборона) є моделлю ідеальної країни, без конфліктів і непорозумінь. І справді, рівненська молодь за ці дні здружилася з одеситами, чернігівчанами, а найбільше із кіровоградцями.

ЛАМУ І ТІНУ КАРОЛЬ ВІДПРАВИЛИ НАЗАД

У неділю, 2 серпня, на рівненському стадіоні «Мототрек» мав відбутися концерт гурту Лама та Тіни Кароль в рамках благодійного проекту «Крок у майбутнє». Виступ зірок української естради скасували через дивовижну причину.

Квитки для дорослих коштували 60, а для дітей - 30 гривень. Навіть за такої умови на стадіон завітало лише близько тисячі відвідувачів.

Стартувати дійство мало о 17.00, проте розпочалося о 19.00 з виступів місцевих гуртів і виконавців. Подейкували, що початок затягнувся, бо організатори чекали на більше число глядачів. Музики, які виступали того вечора, розповіли журналістові, мовляв вони спілкувалися із організаторами на предмет затягування концерту. Як виявилося, у цей проміжок часу господарі дійства кинулися у місто допродувати квитки і навіть пропонували два квитка „за ціною одного” - за 60 гривень.

НЕЗВИЧАЙНИЙ ТРОЛЕЙБУС З НАДЗВИЧАЙНИМИ ВРАЖЕННЯМИ

Минулої суботи мешканці обласного центру не без подиву спостерігали за тролейбусом, який «гасав» містом, прикрашений кольоровими кульками та табличою „На замовлення”. У Рівному відбувся захід під назвою „ТрольРівнівка” — екскурсія містом на тролейбусі. На борту „троля” був і кореспондент „ЛЗ”.

— Тролейбус спеціально орендований для поціновувачів такого виду транспорту та любителів кататись в ньому, — розповів один із організаторів дійства Паша Алексєвич. —

Тролейбусне управління пішло нам на зустріч, навіть посадили за кермо водія з найбільшим стажем та найвищою категорією. Було продано понад 40 квитків, які, до слова, вартували 30 гривень. Цей захід не був комерційним: оренда тролейбуса обійшлася нам у понад 500 гривень, тож ми розділили цю суму на очікувану кількість учасників, та й вийшов внесок кожного по 30 гривень.

До Рівного завітали 28 іногородніх гостей: тернополяни, львівяни, кияни, івано-франківці, волиняни, по одному представнику з Теребовлі та Херсону. Очікували ще й 3 поляків з Любліна, в тому числі мав бути присутній головний інженер люблінського тролейбусного депо, але в силу певних обставин вони до Рівного не приїхали.


Напевно, багато хто задасться питанням: яким чином люди з інших міст дізналися про цей безпрецендентний захід та як розповсюджувалися квитки?

ВЛАДА ТОРГАШАМ НЕ АВТОРИТЕТ

Цьогорічний випускний вечір плавно перейшов у День молоді. Аби не допустити масового «алкотрешу» в обласному центрі, міська влада заборонила продаж спиртних напоїв у ці дні. Щоправда, слово керівників міста виявилося недостатньо вагомим для більшості торгівельних точок.

Минулої неділі на День молоді автор цих рядків вирішив перевірити, чи справді торгівельні заклади наклали на свої алкогольні відділи табу. Для цього методом «пальцем у небо» обрав 10 магазинів (супермаркетів) і торгових точок.

ІЗ ВУЛИЦІ НА БАГАТОТИСЯЧНІ СТАДІОНИ

Олег Шандрук, як і багато інших хлопчиків, у дитинстві захоплювався футболом. Його пристрасть до цієї гри не пройшла повз пильне око батька, нині Смизького селищного голови Миколи Шандрука. У юному віці від віддав сина до футбольної секції та навіть самостійно тренував його. І результат, як-то кажуть, не забарився.

— Нині мій син Олег — професійний футболіст, грає в українській футбольній Прем’єр-лізі за одеський ФК «Чорноморець», - повідав мені батько футболіста.

ПУБЛІЧНІ ЛЮДИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Не обов’язково мати добрі зв’язки або веселу вдачу, щоби познайомитися із публічними людьми Рівненщини. Достатньо пошукати їх у… соціальних проектах в Інтернеті. Сторінки відомих рівнян на Інтернет-сайтах «Одноклассники» та «В Контакте» переглянув кореспондент «ЛЗ».

ІНТИМ ЗА 2 ТИСЯЧІ ЄВРО

«Твій батько підійшов до мене, коли я стояла на зупинці й чекала на автобус», - пригадую, розповідала мама. Справді, колись молоді люди шукали собі пару в парках відпочинку, на дискотеках тощо. Нині для багатьох ця справа перемістилася у дещо іншу площину – в Інтернет. Журналіст «ЛЗ» спробував знайти пару у всесвітній мережі, замаскувавшись під двома профілями – хлопцем і дівчиною.

Місцем пошуків обрав найбільшу молодіжну соціальну мережу «В Контакті» (www.vkontakti.ru), що налічує більше 40 мільйонів користувачів з усього СНД. Все, що для цього знадобилося, - знайти у тому ж Інтернеті декілька фотографій симпатичних і нікому не відомих американських моделей (їх у «павутині» безліч), розписати вигадану інформацію про місце навчання, хобі, інтереси, дати рівненську прописку. Отож автор розпочав «полювання на кохання». Скажу, чим далі заходило, тим більше дивувався, допоки одна подія просто не шокувала.

«УКРПОШТА» ВІДХРЕЩУЄТЬСЯ, ХМИЛЕЦЬКИЙ ОБУРЮЄТЬСЯ

Старезні, „побиті життям” і хуліганами поштові скриньки навряд чи радують око рівнянам. Причини, з яких у Рівному застарілі поштові шафки не замінюють і не ремонтують ось уже протягом 40 років, з’ясовував журналіст тижневика.

Наш постійний читач Василь Яремчук зателефонував до редакції і розповів, що невідомі особи постійно виймають із його „ветхої” поштової скриньки квитанції на сплату комунальних послуг і, зокрема, газету «Літопис Заходу», яку він передплачує. Коли ж чоловік уже вкотре повісив замка на скриньку, її просто розламали.
Так, поламані абонентські шафи – не рідкість у Рівному. Вони стоять у плачевному стані роками, чи то пак, десятиліттями, і нікому, крім самих мешканців, немає до них діла. За коментарем кореспондент «ЛЗ» звернувся до начальника виробничо-вимірювальної лабораторії Рівненської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Михайла Штейнгольца.

«ЧУЖА ОДЕЖИНА» ЛЮДИНУ НЕ ЗМІНИТЬ

Чужому научатись і свого не цуратись заповів нам Шевченко. Рівненські бізнесмени та приватні підприємці чітко виконують настанови Великого Кобзаря. Ситуацію із засиллям іноземних вивісок на рівненських магазинах і закладах громадського харчування проаналізував автор цих рядків.

Більшість з нас чи не щодня крокує вулицями Рівного. Ми можемо бачити це постійно, але настільки звикли, що не звертаємо уваги. Мова йде про Рівне як українське місто, у якому так мало України. Чому мало? Бо куди оком не кинь – чи не на кожному магазині або кав’ярні вивіски, на зразок «Ліон», «Ельдорадо», «Аміго», «Гавана» тощо. Де ж ті часи, коли, скажімо, ті ж ресторани називали «Харків», «Київ», «Горинь»… Хтось скаже, що нині такі назви, бо ми йдемо в Європу? А може, так модно? А відколи своє, рідне, стало не модним? Пам’ятник автору вищезазначених слів про «своє» та «чуже»– Тарасу Шевченку, наче поневолювачі, звідусіль оточили подібні заклади.

Для того, аби уявити більш-менш реальну картину, наскільки наше місто «іноземне» завдяки вивіскам закладів торгівлі та громадського харчування, журналіст, узявши до рук блокнот, пройшовся вулицями Київською та Соборною від автовокзалу до Рівненського пивзаводу.

КРИЗІ ПО «МАРМИЗІ»

Не такий страшний вовк, як його малюють. Живучи згідно з народною мудрістю, можна навчитися спокійно сприймати й фінансову кризу. Адже проблеми, яким, здавалося б, виною економічна нестабільність, насправді можна легко вирішити. Хороше серед «поганого» шукав кореспондент «ЛЗ».

Із перших рядків читач може не погодитися. Мовляв, що доброго у безгрошів’ї, у тому, що люди позбуваються роботи тощо. Справа в тім, що на усі ці негаразди ми спробували поглянути із зовсім іншого боку, очима… книжкового героя Тома Соєра. Згідно з твором Марка Твена, головний герой переконав своїх друзів добровільно фарбувати його паркан, задавши одне-єдине запитання: «Хіба щодня вам доводиться це робити?».

ПРИХОПИЛИ ВУЛИЦЮ

До редакції тижневика звернувся рівнянин Василь Павлюк зі скаргою на, за його словами, самочинність збирачів плати за стоянку поблизу автомобільного ринку, що на вулиці Корольова в обласному центрі.

– Я припаркувався біля магазину «Динамо», - розповідає він. - Оком не встиг змигнути, як до мене підбіг молодик і почав вимагати 2 гривні за те, що я зупинився неподалік авторинку. Мовляв, територія належить авторинку, тому за стоянку потрібно платити. А чому маю платити, якщо я – не клієнт авторинку, а приїхав до магазину?

БОМЖІ СКРУТИ НЕ ВІДЧУВАЮТЬ? ІНТРЕВ'Ю З БЕЗХАТЧЕНКОМ

Днями, виходячи з «ЕКО-маркету», побачив таку сцену: неохайний на вигляд чоловік чіплявся до перехожих, випрошуючи милостиню. Молоді люди з нього відверто кепкували, старші – гидливо відверталися. За мить чолов’яга почимчикував до мене, не підозрюючи, що спілкуватиметься з журналістом.

„Дайте гривню, не вистачає, щоб купити поїсти”, - канючив той. І хоча грошей я йому таки не дав, несподівано між нами зав’язалася відверта розмова. Людина, якій, вочевидь, дійсно нічого втрачати, повідала журналістові про те, на що наважитися міг би не кожен. Безпритульний назвався Олегом Захарчуком. Свого часу працював у медичній галузі, аж доки не проміняв її на… Власне, про це у нашій розмові.

ГОЛУБЧИКИ «ВИСЕЛИЛИ», ПРО БАЧОК ЗАБУЛИ

Обліплені стовпи та дошки довкола рівненських вищих навчальних закладів оголошеннями, на кшталт «Зніму…» чи «Здам кімнату», красномовно свідчать про розпал „оксамитового сезону” в рівнян, які щороку здають квартиру студентам-заочникам або тим, хто, на жаль, залишився без місця в гуртожитку. Отже, темою дослідження журналіста стала оренда помешкання для проживання іногородніх студентів. Аби досконаліше вивчити питання, кореспондент тижневика сам спробував взяти квартирантів.

З БАНДЕРОЮ НА ГРУДЯХ

З нагоди сотої річниці від дня народження українського повстанця Степана Бандери від початку 2009 року не лише проводять круглі столи, громадські слухання та прес-конференції. Аби звернути увагу молоді на Бандеру та підзаробити на цьому, його образ перенесли на футболки. Зрештою, це виявилося річчю дієвою.

КАМЕНЮКОЮ У ВІКНО ТРОЛЕЙБУСА

Мало не перед носом журналіста „ЛЗ”, який повертався додому тролейбусом „трійка” ввечері, 30 березня, розлетілося скло вікна тролейбуса й обсипало скельцями пасажирів. Чимала каменюка, пролетівши біля скроні однієї з пасажирок, упала біля дверей тролейбуса.

Випадок трапився на вулиці Д. Галицького, навпроти аптеки №135 (біля магазину «Мономах»). Водій зупинив тролейбус, налякані пасажири повибігали на вулицю. На місці залишилася лише шокована жінка, яка, як зауважила кондуктор, у сорочці народилася. Якби каменюка пролетіла на кілька сантиметрів ближче до голови жінки, то... Поки громадянці допомагали струсити залишки розбитого скла, водій тролейбуса викликав міліцію.

ДИРЕКТОР ПИВЗАВОДУ ЗАЛІЗ ДО КОХАНОЇ ЧЕРЕЗ ВІКНО…

У кожної людини є своя історія кохання, особлива і неповторна, адже зуміла поєднати двоє сердець. І публічні особи тут не виключення. З нагоди грядущого Дня всіх закоханих журналіст тижневика поцікавився у відомих людей Рівного, як вони знайшли своє кохання та як ставляться до Дня святого Валентина.